The Encyclopedia Herald of Ukraine is an open-access, academic journal with a special focus on the study of encyclopedias within the contexts of history, culture, information, publishing, technology, etc.

    The Journal was founded as a platform for discussing the issues of building the Encyclopedia of Modern Ukraine. Today, however, it serves as a scholarly forum for presenting research that contributes theoretical or practical value to the encyclopedia industry. A primary mission of the Journal is to encourage academic approaches in encyclopedic practice, fostering the active and effective application of reliable knowledge for social advancement in Ukraine and worldwide.

    The Journal is published annually in December and currently welcomes submissions for its 16th volume (more about Journal).


    Volume 15 • Table of Contents

    editorial
    • Introduction
    • Open Access

    Mykola Zhelezniak

    Abstract +
    Foreword by the Editor-in-Chief to the 15th volume of the Encyclopedia Herald of Ukraine is given.
    encyclopedia studies
    • Research article
    • Open Access

    Halyna Kovalchuk

    Abstract +
    The article presents the old printed encyclopedic and reference editions stored in different collections of the Old and Rare Books Department of the Vernadsky National Library of Ukraine (VNLU) – incunabula, paleotypes, foreign old books, rare editions, editions in civil and Cyrillic font. The largest number among them is foreign old printed books, but information on domestic editions is also provided. The main goal of the publication is to draw the attention of specialists to these forgotten book monuments of the past and, if possible, to return them to scientific circulation. The methodology of the research and their subsequent quite brief characteristics involved structuring the information according to the chronology of book printing, importance in the society of the time, typological classification of publications, etc. For the convenience of further research work with these sources, each description of the monument is accompanied by a shelf number, assigned by the department. The study has revealed a significant amount and historical importance of encyclopedic and reference publications of the 15th and 18th centuries in the collections of a single specialized department of the library. It is reasonable to continue studying copies of encyclopedic editions of the 19th – early 20th centuries in the collections of the Old and Rare Books Department, as well as conducting a similar study in the collections of other specialized departments of the VNLU.
    • Research article
    • Open Access

    Jarosław Syrnyk

    Abstract +
    The article briefly reviews the representatives of the Ukrainian community in Poland with an emphasis on the post-war period, when many Ukrainians ended up in a neighboring state due to the Second World War, and especially due to the deportation of a part of Ukrainians from their ethnic lands caused by the Operation Vistula. The author shows, Ukrainians in Poland did not undergo complete assimilation, on the contrary, Ukrainians have preserved their national identity. Figures who, thanks to their actions and works, contributed to the unification of Ukrainians, contributed to the unification of Ukrainians, the preservation of the Ukrainian language, education, culture, and traditions, can be considered prominent representatives of the Ukrainian people, and therefore should be the focus of attention of specialists in encyclopedia practice and biography studies. The state of academic studies of Ukrainian figures in Poland is outlined as well. The article content is presented by the chronological principle. The author also resorts to grouping personalities according to their social and political activities, belonging to this or that society or other Ukrainian minority groups.
    • Research article
    • Open Access

    Liudmyla Zavialova, Oksana Kucher, Myroslav Shevera

    Abstract +
    The findings from a pilot study on specific historical aspects of botanical reference books indicate that dictionaries represent a subset of branch reference literature within the corresponding scientific field, essentially serving as systematized derivatives of research studies. Primarily encapsulating informative content, these botanical dictionaries succinctly document objective academic knowledge for distinct periods. The evolution of reference books (botanical dictionaries as well) involves not only quantitative expansion but also qualitative advancements. The development of botanical vocabulary is delineated into three distinct stages, elucidating the characteristics of chronological formation and structural nuances in compendiums. Examining various botanical dictionaries exemplifies the diverse and multidimensional nature of these scholarly reference publications and their integral role in the broader landscape of encyclopedic knowledge.
    • Research article
    • Open Access

    Mykola Stepanenko

    Abstract +
    The author explores the historical development of Ukrainian linguistic terminology within the framework of national terminography, lexicography, encyclopediography. The article reviews and analyses the academic references encomprassing 1) nationally specific and borrowed terms as well as concepts in traditional and emerging linguistics branches (e.g., the Dictionary of Linguistic Terms by Ye. Krotevych and N. Rodzevytch; Dictionary of Linguistic Terms by D. Hanych and I. Oliinyk; Dictionary of Modern Linguistics: Concepts and Terms; Modern Linguistic Dictionary by A. Zahnitko; Ukrainian. Concise Dictionary of Linguistic Terms by S. Yermolenko, S. Bybyk, and O. Todor; Modern Linguistics: Terminological Encyclopedia by O. Selivanova; The Ukrainian Language. Encyclopaedia; etc.), and 2) personalities of Ukrainian linguists (e.g., Ukrainian Grammar in Names by A. Zahnitko, M. Balko; Nizhyn Linguistics by N. Boiko, S. Zinchenko, A. Kaidash; etc.). The author systemizes and classifies encyclopedic works based on different criteria in the classical way (according to nature of information: domain, subject-specific, biographical, personal works; according to target audience: professional linguistics, student philologists, applicants, pupils; according regional focus of linguistic conceptions: the Nizhyn region, the Poltava region; according to article structure: alphabetical, alphabetical-and-clustered), as well as in the new way (syncretism of linguistic and encyclopedic genres: subject-specific linguistic-and-encyclopedic-and-biographic works, domain regional-and-biographic ones, subject-specific regional-and-biographic ones). The universal and specific principles of forming the definitional part of both linguistic-encyclopedic and encyclopedic articles include interpretation by an author, macro- and mini-discursive cross-references, hyperlinks, scholarly inter-texts, novelty, debatable issues personal and bibliographic remarks, and global linguistic experience.
    • Research article
    • Open Access

    Mykola Zhelezniak, Anatolii Shushkivskyi

    Abstract +
    This academic paper delves into the concept of encyclopedia articles (entries), their defining characteristics, and, based on this, offers recommendations for creators focusing primarily on contributors (rather than editors of encyclopedias). These recommendations specifically elucidate the principles of composition, as well as the linguistic and stylistic aspects of a typical encyclopedia article. In this paper, the author underscores the importance of maintaining academic integrity in encyclopedic writing and illustrating. The study is presented in a manner that enables potential contributors of encyclopedic content to grasp not only what information to include and how to structure it but also to recognize what pitfalls to avoid, thereby mitigating common errors in article writing.
    • Research article
    • Open Access

    Oleksandr Ishchenko, Oleh Savchenko

    Abstract +
    How to write an article on Wikipedia is a question that is relevant for many people who contribute to this reference web portal. The creators of Wikipedia have provided various sources from which you can find answers to the main questions. The authors of this study aimed to identify and analyze the main recommendations offered to users who write or edit Wikipedia articles. The results of the study suggest that the basic rules for writing and editing articles include the following: using information from published materials and avoiding personal ideas, opinions, considerations, reflections, dubious or unproven facts; using published materials from reliable independent sources that can be verified; presenting facts, interpretations, and theories without editorial sympathies or bias in order to achieve neutrality (a neutral point of view); and providing complete information covering all aspects that must be described proportionally according to their importance. The authors conclude that these rules are logical and reasonable and are best suited for amateurs who, without adequate knowledge and experience, aim to write acceptable reference content.
    • Opinion
    • Open Access

    Anatoly Avramenko

    Abstract +
    The study is dedicated to the issue of information reliability in encyclopedias. The author, who recently published a monograph on the names of the Zaporozhian Sich’s kurins [military units of Army of Zaporozhia] (this article serves as a reflection on it), illustrates how information from scientific sources, already disproven and considered unfounded, incorrect, and distorting numerous historical facts of Ukraine, often finds its way into the pages of encyclopedias, textbooks, and other literature intended for a broad readership. Using the analysis of specific historical facts related to the Zaporozhian Sich, particularly the names of its settlements, author demonstrates the kind of information that should replace mythical content in reference and educational literature, disseminating more accurate knowledge in society.
    encyclopedia reviews
    • Project report
    • Open Access

    Oksana Yurkova

    Abstract +
    The author’s twenty-year experience in illustrating the multi-volume historical publishing project “Encyclopedia of History of Ukraine”, which is coordinated by the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine and the “Naukova Dumka” publishing house, is highlighted. The initial stage of the work at the threshold of the millennium and its features are described in detail. The author’s focus is on the process of identifying various types of illustrative (iconographic) materials in archives, museums and libraries and related difficulties; creation of a database of illustrations; cooperation of the illustrator with the publishing house. Methodological problems that arose during the illustration (in particular, related to the publication of visual sources and verification of visual sources) are analyzed. The author emphasizes that the work of an illustrator of a historical encyclopedia, although it looks easy, is actually difficult, responsible and requires a number of professional, technical, and communication skills.
    • Communication
    • Open Access

    Lesya Mateshuk-Vatseba

    Abstract +
    This communication presents a brief overview of the first five volumes of the Shevchenko Scientific Society Encyclopedia (2012–2022). The author, a professor in Medicine, naturally focuses on highlighting the medical themes within the encyclopedia in a retrospective dimension, emphasizing the significant importance of each published volume for the history of Ukrainian science

    “Енциклопедичний вісник України” — рецензований науковий щорічник, що висвітлює питання енциклопедистики в історичному, культурному, мовному, комунікативному, інформаційному, видавничому й технологічному вимірах.

    Видання виникло для обговорення питань підготовки Енциклопедії Сучасної України, однак нині його мета — слугувати науковим майданчиком для представлення енциклопедичних досліджень, що мають теоретичну чи практичну цінність для енциклопедичної галузі, та сприяти застосуванню наукового підходу до підготовки сучасних енциклопедичних видань. Це розглядаємо як запоруку поширення надійних знань, необхідних для суспільного розвитку України й інших країн світу.

    Виходить друком і онлайн раз на рік (грудень). Нині приймаємо рукописи для 16-го випуску (докладніше про видання).


    Випуск 15 • Зміст

    редакційне
    • Вступна стаття
    • Open Access

    Микола Железняк

    Резюме +
    Передмова головного редактора до 15-го випуску “Енциклопедичного вісника України”.
    енциклопедистика
    • Дослідження
    • Open Access

    Галина Ковальчук

    Резюме +
    Мета статті – описати стародруковані енциклопедичні та довідкові видання, що зберігаються в різних колекціях відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) – інкунабул, палеотипів, іноземних стародруків, рідкісних видань, видань “гражданським” та кириличним шрифтом. У більш широкому сенсі – привернути увагу фахівців до цих призабутих книжкових пам’яток минулого, по можливості повернути їх у науковий обіг. Найбільшу кількість становлять іноземні стародруки, але подано також інформацію про вітчизняні видання. Методика дослідження полягає в описі відповідних книг, з’ясуванні їхнього значення в тогочасному суспільстві, визначенні видань згідно з типологічною класифікацією енциклопедично-довідкової літератури. Для подальшої наукової роботи з цими джерелами опис кожної пам’ятки супроводжує шифр зберігання у відділі. Матеріал структуровано в хронологічному порядку. Результати дослідження свідчать про значну кількість та історичну значимість енциклопедичних і довідкових видань 15–18 ст. у фондах лише одного спеціалізованого відділу НБУВ. Доцільним є продовження вивчення примірників енциклопедичних видань 19 – початку 20 ст. у фондах відділу стародруків та рідкісних видань, а також вивчення стародрукованої енциклопедичної літератури у фондах інших спеціалізованих відділів НБУВ.
    • Дослідження
    • Open Access

    Ярослав Сирник

    Резюме +
    У статті коротко оглянуто діяльність представників української громади в Польщі, головно у повоєнний період. У житті українців сталося багато змін, пов’язаних із Другою світовою війною, а особливо через спричинену акцію “Вісла” – депортацію частини українців з їхніх етнічних земель. Акцентовано, що українство в Польщі не зазнало суцільної асиміляції, навпаки – зберегло національну ідентичність. Постаті, які в умовах активної асиміляції своїми діями, працею сприяли єднанню українців, збереженню української мови, освіти, культури, традицій, є гідними синами й дочками українського народу, а отже, мають бути у фокусі уваги фахівців з енциклопедистики та біографістики. Окреслено також характер наукових студій українських діячів у Польщі. Матеріал викладено за хронологічним принципом. Автор вдається також до групування персоналій відповідно до їх суспільно-політичної діяльності, належності до того чи іншого товариства або осередків української меншини.
    • Дослідження
    • Open Access

    Людмила Зав’ялова, Оксана Кучер, Мирослав Шевера

    Резюме +
    За результатами пілотного дослідження окремих історичних аспектів ботанічних довідкових видань з’ясовано, що словники є різновидом галузевої довідкової літератури і частиною відповідного наукового напряму, оскільки всі вони є синтезом наукових праць. Здебільшого в ботанічних словниках у стислому форматі зафіксовано певний обсяг інформації, що репрезентує об’єктивні наукові результати на певному хронологічному зрізі. Оновлення й осучаснення видань довідкового формату, зокрема ботанічних словників, переважно має не лише кількісний, а і якісний вимір. Виокремлено три умовні етапи розвитку ботанічного словникарства, схарактеризовано особливості формування і структури видань в хронологічній послідовності. На наведених прикладах ботанічних словників продемонстровано багатоаспектність і багатовимірність цього різновиду науково-довідкових видань та їхнє місце в системі енциклопедичних знань.
    • Дослідження
    • Open Access

    Микола Степаненко

    Резюме +
    У статті розкрито основні віхи історії становлення української лінгвістичної термінології в контексті розвитку національної термінографії, лексикографії, енциклопедографії. Комплексно схарактеризовано етапні праці, реєстровий корпус яких сформували: 1) питомі та запозичені терміни й поняття традиційних і новітніх галузей мовознавства (зокрема “Словник лінгвістичних термінів” Є Кротевича, Н. Родзевич, “Словник лінгвістичних термінів” Д. Ганича, І. Олійника, “Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни”, “Сучасний лінгвістичний словник” А. Загнітка, “Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів” С. Єрмоленко, С. Бибик, О. Тодор, “Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія” О. Селіванової, “Українська мова. Енциклопедія” та ін.); 2) персоналії українських мовознавців (зокрема “Українська граматика в іменах” А. Загнітка, М. Балко, “Мовознавча Ніжинщина” Н. Бойко, С. Зінченка, А. Кайдаш та ін.). Зроблено спробу систематизувати і класифікувати видання за характером інформації: галузеві, спеціалізовані, біографічні, персональні видання; адресатом: фахівці лінгвістичної галузі знань, студенти-філологи, абітурієнти, учні; ареалом поширення мовознавчої думки (традиції): Ніжинщина, Полтавщина; способом структурування гасел: алфавітний, алфавітно-гніздовий. Запропоновано також нові критерії класифікації, що відображають синкретизм мовознавчих та енциклопедичних жанрів: спеціалізовані мовознавчо-енциклопедично-персональні, галузево-регіонально-біографічні, спеціалізовано-регіонально-біографічні, спеціалізовано-персональні видання. З’ясовано універсальні та специфічні принципи побудови дефінітної частини філологічно-енциклопедичного й енциклопедичного гасла: авторське тлумачення, макро- та мінідискурсивні покликання, гіперпокликання, наукові інтертексти, новизна, дискусійні питання, персональні та бібліографічні супроводи, світовий лінгвістичний досвід.
    • Дослідження
    • Open Access

    Микола Железняк, Анатолій Шушківський

    Резюме +
    Окреслено сутність енциклопедичних статей, їхні основні особливості; на основі цього запропоновано адресовані передусім авторам рекомендації для їх написання. Зокрема, це стосується композиції енциклопедичної статті, її мовностильових особливостей. Підкреслено важливість дотримання академічної доброчесності в підготовці тексту й ілюстративного (іконографічного) супроводу енциклопедичної статті. Матеріал викладено так, щоб потенційний автор енциклопедичного контенту збагнув не лише те, яку інформацію і в якій формі необхідно подати, а й зрозумів, чого варто уникати (йдеться про попередження часто вживаних помилок).
    • Дослідження
    • Open Access

    Олександр Іщенко, Олег Савченко

    Резюме +
    Як написати статтю у “Вікіпедію” – питання, що актуальне для тисяч людей, які є учасниками цього довідкового проєкту. Творці “Вікіпедії” запропонували різні джерела, з яких можна дізнатися відповіді на основні запитання. Автори цієї розвідки поставили собі за мету виявити й проаналізувати відповідні рекомендації для користувачів, що пишуть чи редагують тексти вікіпедійних статей. Результати дослідження свідчать, що до основних правил підготовки статей належать такі: оперувати інформацією, яку можна віднайти в літературі і якій можна довіряти, при цьому уникаючи власних суджень, міркувань, рефлексій, сумнівних, недоведених фактів; не бути прихильним або упередженим до тих чи інших фактів, інтерпретацій, теорій; розкриваючи тему статті, звертати увагу на різні аспекти, обсяг опису яких залежить від рівня їх висвітлення у літературі. Автори зауважують, що такі правила цілком логічні й обґрунтовані та найкраще підходять для аматорського середовища, яке без належних знань і досвіду зможе готувати прийнятний довідковий контент.
    • Опінія
    • Open Access

    Анатолій Авраменко

    Резюме +
    Розвідку присвячено проблемі рівня надійності інформації в енциклопедичних виданнях. Автор, досліджуючи назви куренів Запорозької Січі (про них він нещодавно опублікував монографію, й ця стаття є певною рефлексією на неї), показує, як на сторінки енциклопедій, підручників та іншої літератури, призначеної для широкого кола читачів, часто потрапляють з наукових джерел відомості, що вже були спростовані й вважаються нині необґрунтованими, некоректними, неправдивими, такими, що спотворюють чимало фактів історії України. У цій студії на прикладі аналізу окремих історичних фактів, пов’язаних із Запорозькою Січчю, а саме найменуваннями її куренів, автор демонструє, яку інформацію замість міфічної варто було б представити в довідковій та навчальній літературі й поширювати в суспільстві.
    огляди енциклопедій
    • Звіт про проєкт
    • Open Access

    Оксана Юркова

    Резюме +
    У статті авторка висвітлює двадцятирічний досвід своєї роботи з ілюстрування багатотомної “Енциклопедії історії України” (ЕІУ), що видає Інститут історії України НАН України та видавництво “Наукова думка”. Докладно описано початковий етап роботи, що припав на злам тисячоліть, звернено увагу на виявлення різних типів іконографічних матеріалів, що зберігаються в архівах, музеях та бібліотеках, а також особливості їх використання; створення бази даних ілюстрацій; співпрацю упорядниці ілюстративного ряду із видавництвом. Окреслено методологічні проблеми, що виникли під час ілюстрування, зокрема ті, що стосуються публікації візуальних джерел, та їх верифікації. Авторка наголошує, що робота, пов’язана з підбором ілюстрацій до енциклопедії, зокрема ЕІУ, є складною, відповідальною та потребує низки фахових, технічних і комунікативних навичок.
    • Повідомлення
    • Open Access

    Леся Матешук-Вацеба

    Резюме +
    Повідомлення репрезентує короткий узагальнений огляд перших п’яти томів енциклопедичного видання “Наукове товариство імені Шевченка” (2012–2022). Авторка, професор медицини, закономірно основну увагу приділяє висвітленню в енциклопедії медичної тематики в ретроспективному вимірі, підкреслюючи важливе значення кожного з опублікованих томів для історії української науки.