Передмова головного редактора до 10-го випуску "Енциклопедичного вісника України".

Статтю присвячено 5-й річниці електронної версії “Енциклопедії Сучасної України”, представленій в мережі Інтернет (сайт esu.com.ua). Показано функції, покладені на ЕСУ, зокрема акумулювати націо­­нально релевантні знання (про Україну, українців, українство) й поширювати їх у суспільстві, відігравати важливу просвітницьку роль, виховуючи на основі цих знань патріотичні почуття в українців, розуміння національної ідеї, самоідентичності тощо. Наголошено, що функції ЕСУ будуть краще реалізовані завдяки саме появі її онлайн-версії. Веб-сайт ЕСУ має високі показники відвідуваності, позиціювання в пошукових системах (Google), забезпечує доступ до енциклопедичних знань значно ширшої аудиторії, ніж видрукуваний наклад томів. Окреслено й недоліки онлайн-версії ЕСУ, зокрема прийняту редакцією систему скорочень слів. У сучасних умовах особливого значення набувають англомовні версії статей, що сприяли б боротьбі зі стереотипами щодо України, її народу, мови, культури, історії тощо, сформованими ще радянською картиною світу й активно підтримуваними, а то й поглиблюваними адептами “русского міра”.

У статті висвітлено питання популярності онлайн-енциклопедій в сучасному інформаційному просторі. Показано, що найбільшою популярністю в Україні користується енциклопедичний ресурс “Вікіпедія”, натомість академічна “Енциклопедія Сучасної України” за цим параметром йому значно поступається. Різний рівень популярності двох компендіумів знань пояснено з точки зору належності кожної з них до різних типів культур, зок­рема масової та елітарної (відповідно), які апріорі відрізняються за багатьма показниками, наприклад, рівнем популярності в суспільстві.

Стаття висвітлює питання необхідності створення національної довідкової служби, що функціонувала б у вигляді безкоштовної телефонної лінії і, можливо, базувалася б на основі сучасних українських енциклопедичних ресурсів. Поява такої служби обґрунтована у зв’язку з міжнародним соціальним рухом ціложиттєвого навчання (lifelong learning), яким в Україні опікується Всеукраїнське координаційне бюро Міжнародної громадсько-державної програми “Освіта дорослих України”. Концепція ціложиттєвого навчання відстоює науково виважену ідею про здатність людини навчатися в будь-якому віці. Її визначено Радою Європи важливим компонентом європейської соціальної моделі. Відповідно, одним із завдань європейських держав є забезпечення прагнень громадян до розвитку, отримання ними освіти впродовж усього життя. Ідея створення національної довідкової служби в Україні ґрунтується на досвіді європейських країн, зокрема Великої Британії, у якій діє служба “Learndirect” (“Навчання навпростець”).

У рамках міждержавного науково-дослідного проекту “Україна-Молдова: спільна історична пам’ять, уроки та перспективи” ученими з України, Молдови, Болгарії було зібрано матеріал та видано двомовний (українсько-англійський) енциклопедичний словник з інформацією про відомих діячів науки, культури, політики, які народилися в Південній Бессарабії. Енциклопедичний словник є унікальним прикладом співпраці учених різних країн. Він покликаний сприяти вихованню почуття гордості у молодого покоління, а також знайомству мешканців різних держав з нашими славетними земляками. У цій статті подано базову інформацію, що характеризує підготовку цього енциклопедичного словника, висвітлює особливості його змісту.

Cтаттю присвячено 85-річчю від дня народження професора Роксолани Зорівчак. Представлено основні віхи життя і творчості відомої української дослідниці.

Статтю присвячено енциклопедисту, архівісту, краєзнавцю, громадському діячеві Тарасу Павловичу Пустовіту, який у цьому році відзначає 60-річний ювілей. Розглянуто основні віхи його життя, висвітлено здобутки у крає­знавстві, архівній справі, енциклопедистиці, громадській діяльності.

У статті в загальних рисах окреслено періодизацію діяльності Наукового товариства імені Шевченка, починаючи від 1873 року. Особливу увагу звернено на новітній період, пов’язаний із відновленням у 1989 році Товариства в Україні. Висвітлено видавничу діяльність Наукового товариства імені Шевченка в новітній період, зокрема, схарактеризовано її енциклопедичний напрям (згадано про “Енциклопедію українознавства”, “Енциклопедію української діаспори”, “Енциклопедію Сучасної України” та “Енциклопедію НТШ”).

У статті висвітлено постать великого українця, енциклопедиста Євгена Онацького крізь призму найвідомішої його праці “Українська мала енциклопедія”, яку він підготував і опублікував у роки перебування в еміграції в Арґентині. Наголошено, що “Українську малу енциклопедію” нарешті перевидано в Україні (поки що опубліковано 2 томи із 4-х запланованих). У 2019 році минає 125 років від дня народження та 40 років від дня смерті Є. Онацького.

У статті подано короткий огляд основних подій енциклопедичного життя в Україні за 2019 рік. Висвітлено передусім презентації енци­клопедичних видань, повідомлено про стан підготовки фундаментальних українських енциклопедичних проектів, що нині реалізуються (“Енциклопедія Сучасної України”, “Велика українська енциклопедія”, “Вікіпедія”).