The Encyclopedia Herald of Ukraine is an open-access, academic journal with a special focus on the study of encyclopedias within the contexts of history, culture, information, publishing, technology, etc.

    The Journal was founded as a platform for discussing the issues of building the Encyclopedia of Modern Ukraine. Today, however, it serves as a scholarly forum for presenting research that contributes theoretical or practical value to the encyclopedia industry. A primary mission of the Journal is to encourage academic approaches in encyclopedic practice, fostering the active and effective application of reliable knowledge for social advancement in Ukraine and worldwide.

    The Journal is published annually in December and currently welcomes submissions for its 16th volume (more about Journal).


    Volume 14 • Table of Contents

    editorial
    • Introduction
    • Open Access

    Mykola Zhelezniak

    Abstract +
    Foreword by the Editor-in-Chief to the 14th volume of the Encyclopedia Herald of Ukraine is proposed.
    encyclopedia studies
    • Research article
    • Open Access

    Mykola Stepanenko

    Abstract +
    The article embraces an in-depth analysis of the cognitive mechanism of the conceptual world-image lingual objectivity in projection onto the one of its top verbal results – the presentation of objects, phenomena, events, concepts, actions, processes, states, relations, etc. in the form of slogans, corresponding to the encyclopedia. As a result, the algorithm of universal and specific cognition actions was logically clarified; its impact on the multi-vector procedure of structuring definitions in encyclopedic and linguistic dictionaries has been ascertained in succession. Special attention was paid to systematic analysis of such crucial aspects of the cognitive process under research as harmonic interaction of specific lingual resource and borrowings and ideological usualization. The latter one was determined by the replenishment of the political vocabulary replenishment, actualization of previously unactualized nominative units, the extension / narrowing of the semantic scope and connotative potential of the certain lexemes-markers, functional-stylistic, emotional-expressive, and synchronous-evaluative ranging of registered units, and also an adequate lexicographic interpretation of the ideologically relevant information.
    • Opinion
    • Open Access

    Sergii Segeda

    Abstract +
    One of the forms of showing respect for famous figures is burial monuments. The national pantheon (a memorial complex in the form of a single place of honorable reburial of historical figures or a symbolic space in their honor) is the pinnacle of national honoring of such personalities. There are such pantheons in various countries of the world. However, it is not yet available in Ukraine. The lack of information about the location of the graves of many prominent figures of the past prevents it from appearing. For example, nothing is known about the location of the graves of a number of prominent figures of the princely era. Another problem is taking care of burial places of prominent Ukrainians in other countries. The question of who exactly should belong to the Ukrainian national pantheon requires a wide discussion. This article describes the history of attempts to create a national pantheon in Ukraine and substantiates the potential of the planned encyclopedic reference about the burial places of famous Ukrainians (princes, hetmans and chieftains, leading cultural figures of different eras, writers, scientists, artists and other persons whose work contributed to the preservation of the national self-identification).
    • Commentary
    • Open Access

    Mykhaylo Andreychyn

    Abstract +
    In the proposed study, it is noted that the published in Encyclopedia of Modern Ukraine articles, devoted to infectious diseases, need to be updated. On the one hand, this is caused by the objective aging of the content. On the other hand, this is due to the appearance of new infectious diseases that are actively spreading, changing the general epidemiological background in the world and causing the revival of pathogens of old diseases. In this regard, there is a permanent need to update published encyclopedia articles on infectious diseases.
    • Research article
    • Open Access

    Victor Zhovtyansky

    Abstract +
    This is a study of the historical destiny of many former towns of right-bank (along the Dnipro) Ukraine on the example of the ancient Volyn princely town Olyka. The study is based on the analysis of encyclopedic texts over four centuries. It is shown that after the partition of Poland and the arrival of the Russian Empire in this territory, most of them lost such town-forming elements as fortresses and castles, palaces, religious buildings, etc. This tendency intensified especially after the establishment of Soviet power in these lands. Therefore, many of them gradually turned into small towns and then villages. A certain exception is Western Ukraine, where there was no active destruction of monuments in the interwar period. Therefore, here, in contrast to Central Ukraine, there is still a “Western Ukrainian Golden Meridian of Monuments” from Chernivtsi to Olyka and Lutsk. As in the former Ukrainian SSR no special attention was paid to its historical past, until recently the history of former towns could be read mainly in Polish and Russian-language editions of previous centuries. Their ancient history is most often associated with the names of the owners, as – on the example of the Volyn region in the middle of the 17 century – out of the total number of towns 125 were private 111. Regardless of the personalities of these owners, the population of cities carried through the centuries the Ukrainian language, rituals, culture in general. In particular, the primary sources of modern history allow us to trace the manifestations of the high cultural level of the urban population of Olyka in connection with the traditions of Magdeburg law and the educational factor.
    • Research article
    • Open Access

    Mykola Zhelezniak, Oleksandr Ishchenko

    Abstract +
    In this article, Ukrainian encyclopedias are studied in order to show how they describe the capture of Crimea by the Russian Federation. The authors focus on terms describing the act of aggression of the RF against the Ukrainian peninsula, such as “annexation” and “occupation”. The fact is that there is still no terminological clarity among scholars, therefore, it is not easy to interpret both the events of spring 2014 and the political and legal consequences of these events. The fact is also that scholarly studies of these problems are a contribution to the formation of the policy for Ukrainian Crimea de-occupation. Results of the article show that in some encyclopedias the terms “annexation” and “occupation” are actually used interchangeably, referring to the Russian invasion of Crimea and the capture of this territories by RF. In others, differences in the meaning of these concepts are presented: the occupation of Crimea is called a violation of the territorial integrity of Ukraine by the RF; the annexation of Crimea is the illegal annexation of the occupied territories by the RF.
    encyclopedia reviews
    • Project report
    • Open Access

    Mykola Melnyk

    Abstract +
    The article is dedicated to the recently published online encyclopedia “Significant Figures of Ukrainian Origin in World Civilization” (Kyiv, 2022, https://ukrainci.top). The work’s idea, features of the structure and encyclopedic content are outlined. The first part of the online publication includes biographical articles about personalities who made a significant contribution to the development of world civilization. The second part is about the heroes of the nowaday Russian war against Ukraine, who not only fight for itself country, but also heroically and victoriously defend the civilizational values of the world.
    • Project report
    • Open Access

    Oleksii Koval

    Abstract +
    The article highlights the difficult and long way of preparing the encyclopedic work titled Ukrainians in China. In particular, it describes many interesting facts, starting from the conception and collection of materials that began in the 90s of the last century, to important recent archival research, the processing of which somewhat delayed the publication of this encyclopedic reference. The appearance of the encyclopedic book, which is the subject of this article, significantly fills the gap about the Ukrainians in East Asia, their political and cultural life. So, in this way, it contributes to the currently Ukrainian Oriental studies. The considered encyclopedic work is also a contribution to the development of encyclopedic practice of contemporary Ukraine.
    • Review
    • Open Access

    Pavlo Hai-Nyzhnyk

    Abstract +
    The article informs the community of Ukraine about the children’s universal multilingual online encyclopedia titled Vikidia and draw attention to the fact that it lacks a Ukrainian-language section. Author emphasizes that the Ukrainian children’s audience does not yet have a high-quality digital encyclopedia and, obviously, Vikidia could fill this gap. At the same time, it is important that Ukrainian children’s encyclopedias or the Ukrainian-language segments in international projects such as Vikidia provide contents aimed specifically at Ukrainian children (currently, the vast majority of published in Ukraine children’s encyclopedias is a kind of translated literature).
    news
    • Meeting report
    • Open Access

    Svitlana Ocheretianko

    Abstract +
    The communication is about the Second European and North American Encyclopedia Conference, which took place on October 6–8, 2022 at the Miroslav Krleža Institute of Lexicography (Zagreb, Croatia). The conference was attended by publishers of contemporary national encyclopedias from European and North American countries (Bulgaria, Croatia, Denmark, Georgia, Latvia, Lithuania, Montenegro, Norway, Slovakia, Sweden, and Ukraine). The communication outlines the main issues that were the focus of the discussion by participants as well as informs about main report thesis by speaker of the Encyclopedia of Modern Ukraine.
    • Communication
    • Open Access

    Tetiana Dobko

    Abstract +
    The communication refers to the contribution of the National Library of France to information support, material assistance and solidarity with the Ukrainian people in their defense against the military aggression of the Russian Federation. Among such support is the popularization of the national encyclopedia of Ukraine (The Encyclopedia of Modern Ukraine).
    • Communication
    • Open Access

    Vladyslav Mukha, Svitlana Ocheretianko, Ruslan Pylypchuk, Oleh Savchenko

    Abstract +
    The communication is dedicated to the memory of Ivan Dziuba, a public influencer, literary critic, co-chairman of the main editorial board of the Encyclopedia of Modern Ukraine who passed away at the age of 91.

    “Енциклопедичний вісник України” — рецензований науковий щорічник, що висвітлює питання енциклопедистики в історичному, культурному, мовному, комунікативному, інформаційному, видавничому й технологічному вимірах.

    Видання виникло для обговорення питань підготовки Енциклопедії Сучасної України, однак нині його мета — слугувати науковим майданчиком для представлення енциклопедичних досліджень, що мають теоретичну чи практичну цінність для енциклопедичної галузі, та сприяти застосуванню наукового підходу до підготовки сучасних енциклопедичних видань. Це розглядаємо як запоруку поширення надійних знань, необхідних для суспільного розвитку України й інших країн світу.

    Виходить друком і онлайн раз на рік (грудень). Нині приймаємо рукописи для 16-го випуску (докладніше про видання).


    Випуск 14 • Зміст

    редакційне
    • Вступна стаття
    • Open Access

    Микола Железняк

    Резюме +
    Передмова головного редактора до 14-го випуску “Енциклопедичного вісника України”.
    енциклопедистика
    • Дослідження
    • Open Access

    Микола Степаненко

    Резюме +
    Статтю присвячено аналізові когнітивного механізму лінгвального об’єктивування концептуальної картини світу в проєкції на один із вершинних результатів вербалізації – представлення предметів, явищ, подій, понять, дій, процесів, станів, відношень тощо у вигляді гасел, що відповідають усім канонам енциклопедистики. З’ясовано алгоритм дії універсальної та специфічної когніцій, їхній уплив на різновекторну процедуру структурування дефініцій в енциклопедичних і лінгвістичних словниках. Виняткову увагу приділено системному описові таких важливих аспектів досліджуваного когнітивного процесу, як гармонійна взаємодія питомого ресурсу мови й запозичень, ідеологічна узуалізація динамічного корпусу політичної лексики, актуалізація раніше неактуалізованих номінативних одиниць, розширення або звуження семантичного обсягу й конотативного потенціалу окремих знакових лексем, функційно-стильове, емоційно-експресивне, син­хронно-оцінне маркування реєстрових одиниць, адекватне лексикографічне інтерпретування ідеологічно релевантної інформації.
    • Опінія
    • Open Access

    Сергій Сегеда

    Резюме +
    Вершиною загальнонародного вшанування визначних особистостей є національний пантеон (місце почесних поховань чи перепоховань історичних постатей або символічний простір на їхню честь). Такі меморіальні комплекси існують у багатьох державах світу. Настала нагальна потреба створення його в Україні. Є низка проблем, що потребують вирішення для успішної реалізації цього проєкту, зокрема відсутність відомостей про місцезнаходження могил багатьох визначних постатей минулого. Наприклад, немає інформації про розташування могил низки видатних діячів княжої доби. Не менш важлива проблема – піклування про місця поховання видатних українців за кордоном. Широкої дискусії потребують питання, хто саме має бути в українському національному пантеоні. У цій статті висвітлено історію спроб створення в Україні національного пантеону та на прикладі вже опублікованих авторських матеріалів обґрунтовано важливість появи довідкового джерела про місця поховання славних українців (князів, гетьманів і кошових отаманів, провідних діячів культури різних епох, письменників, науковців, митців та інших осіб, чия діяльність і творчість сприяла збереженню українцями націо­нальної самоідентичності).
    • Коментар
    • Open Access

    Михайло Андрейчин

    Резюме +
    У пропонованому дослідженні зауважено, що опубліковані в ЕСУ статті, присвячені інфекційним хворобам, потребують доповнень. Це зумовлено не лише тим, що відбувається об’єктивний процес старіння знань, а й появою нових інфекційних захворювань, що активно поширюються, змінюючи загальне епідеміологічне тло у світі та спричиняючи відродження збудників старих хвороб. У зв’язку з цим посилюється необхідність актуалізації раніше опублікованих енциклопедичних статей про інфекційні хвороби.
    • Дослідження
    • Open Access

    Віктор Жовтянський

    Резюме +
    На прикладі княжого міста Олика розкрито характерну для багатьох колишніх міст Правобережної України історію їхнього розвитку. Матеріалами для дослідження слугували енциклопедичні тексти різних часів. Після поділів Польщі та захоплення цих територій Російською імперією більшість міст утратила свої історичні споруди – фортеці, замки, палаци, церкви, костели, синагоги тощо. Цю руйнацію посилила радянська влада, що поступово змінила їхній статус на містечка, а нерідко й на села. Певним винятком стали західноукраїнські терени, де пам’ятки не зазнали активного нищення в міжвоєнний період. Оскільки в УРСР про знакові події минулого забороняли писати або висвітлювали це побіжно й тенденційно, то ще донедавна основ­ним носієм інформації про об’єктивну історію колишніх міст були здебільшого польсько- та російськомовні видання попередніх століть. Минуле цих населених пунктів пов’язане зазвичай з іменами їхніх власників, що промовисто засвідчує історія Волинського воєводства середини 17 ст.: із загальної кількості міст (125) приватними були 111. Роль особистості не впливала на подальшу еволюцію міст – їхнє населення зберегло українську мову, традиції, обрядовість, народну культуру тощо. Джерела новітньої історії дають змогу відстежити вияви високого культурного рівня населення Олики, залишки традицій Маґдебурзького права та розвитку освіти як одного з важливих еволюційних маркерів народного буття.
    • Дослідження
    • Open Access

    Микола Железняк, Олександр Іщенко

    Резюме +
    У статті простежено особливості трактування в українських енциклопедичних виданнях подій, пов’язаних із захопленням в 2014 році Російською Федерацією Криму. У фокусі уваги авторів – терміни, що описують акт агресії РФ проти українського півострова, зокрема “анексія” та “окупація”. Науковці досі не виробили чітких дефініцій цих подій, а, відповідно, й простежується вживання різних термінів як під час опису весни 2014 року, так і їхніх політико-правових наслідків. Дослідження цих проблем – це вагомий внесок у формування політики деокупації українського Криму. Серед результатів пропонованої студії – з’ясування того, як в українських енциклопедіях вживають терміни “анексія” та “окупація”: 1) без розрізнення значень, але спільним наслідком є загарбання РФ українських територій; 2) виокремлено значеннєві особливості цих понять: окупацією Криму називають порушення територіальної цілісності України, натомість анексією Криму – незаконне приєднання РФ окупованих територій.
    огляди енциклопедій
    • Звіт про проєкт
    • Open Access

    Микола Мельник

    Резюме +
    Статтю присвячено нещодавно опублікованій онлайн-енциклопедії “Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації” (Київ, 2022, https://ukrainci.top). Окреслено ідею, особливості структури та енциклопедичного контенту. Перша частина видання вміщує біографічні статті про персоналії, які здійснили вагомий внесок у розвиток світової цивілізації. Друга – про героїв сучасної війни, які не лише захищають Україну, а й відстоюють цивілізаційні цінності світу.
    • Звіт про проєкт
    • Open Access

    Олексій Коваль

    Резюме +
    Стаття висвітлює непростий і тривалий шлях підготовки енциклопедичного довідника “Українці в Китаї” – від задуму й перших кроків у царині збирання матеріалів, що розпочалися ще в 90-х роках минулого століття, до важливих останніх архівних досліджень, опрацювання автором яких дещо відтягнуло друк цієї праці. Поява енциклопедичного довідника, що є предметом розгляду цієї статті, істотно заповнює прогалину про громадське, політичне й культурне життя українців у Східній Азії, доповнюючи наявні нині українські сходознавчі розвідки. Видання є також внеском у розвиток сучасної української енциклопедистики.
    • Огляд
    • Open Access

    Павло Гай-Нижник

    Резюме +
    Стаття інформує українську спільноту про дитячу універсальну багатомовну онлайн-енциклопедію “Vikidia”, акцентуючи на відсутності в ній українськомовного розділу. Констатуємо факт, що українська дитяча аудиторія поки що не має якісної електронної енциклопедії і, очевидно, “Vikidia” могла б заповнити цю прогалину. Важливо, щоб українські дитячі енциклопедії чи український сегмент міжнародних проєктів типу “Vikidia” подавали тексти, орієнтовані саме на українську дитину (нині переважна більшість опублікованих в Україні видань такого штибу є перекладними).
    новини
    • Звіт
    • Open Access

    Світлана Очеретянко

    Резюме +
    Повідомлення присвячено Другій європейській та північноамериканській конференції з енциклопедистики, що відбулася 6–8 жовтня 2022 року в Інституті лексикографії імені Мирослава Крлежі (Загреб, Хорватія). У ній взяли участь видавці сучасних національних енциклопедій країн Європи й Північної Америки (Болгарії, Хорватії, Данії, Грузії, Латвії, Литви, Чорногорії, Норвегії, Словаччини, Швеції та України). Окреслено основну проблематику, що була у фокусі обговорення серед учасників, та основні тези доповіді представників редакції ЕСУ.
    • Повідомлення
    • Open Access

    Тетяна Добко

    Резюме +
    Повідомлено про солідарність Національної бібліотеки Франції та інформаційну підтримку українського народу в боротьбі проти воєнної агресії РФ. Серед такої підтримки – популяризація українських видань, зокрема національної енциклопедії України (ЕСУ).
    повідомлення
    • Повідомлення
    • Open Access

    Владислав Муха, Світлана Очеретянко, Руслан Пилипчук, Олег Савченко

    Резюме +
    Повідомлення присвячено пам’яті Івана Михайловича Дзюби, громадського діяча, літературознавця, спів­голови Головної редакційної колегії “Енциклопедії Сучасної України”, який на 91-му році життя відійшов у вічність.