Здійснено аналіз електронних енциклопедій в українському інформаційному просторі. Досліджено, що електронні енциклопедії поділяються на дві великі групи – цифрові аналоги друкованих видань, наприклад, онлайн-версія “Енциклопедії Сучасної України”, і самостійні енциклопедичні веб-проекти, серед яких найпопулярнішою є Вікіпедія (входить до найбільш відвідуваних сайтів в українському інформаційному просторі). Незважаючи на те, що електронні енциклопедії мають низку переваг, відмовлятися від друкованих класичних видань немає підстав. З погляду розвитку українського інформаційного простору важливо, щоб будь-який енциклопедичний проект, націлений на виготовлення друкованого продукту, був представлений також електронною версією в мережі Інтернет.

У статті показано, що в “Енциклопедії Сучасної України” у статтях про вчених є тенденція висвітлювати інші, окрім наукового, види діяльності персоналій. У зв’язку з цим простежено основні проблеми, що виникають у процесі подання інформації про особу, яка відома не лише науковою, а й іншою діяльністю (суспільною, громадсько-політичною, мистецькою, літературною, спортивною тощо). Часто цей бік діяльності науковця залишається осторонь уваги укладачів енциклопедичних видань, особливо галузевих. Звернено увагу на особливості подання інформації в статті-персоналії залежно від характеру реалізації особи в кількох галузях життєдіяльності.

У дослідженні енциклопедичні видання висвітлено з точки зору їхнього впливу на громадську думку. Зауважено, що за радянської доби найвагоміші енциклопедії, як-то “Велика радянська енциклопедія” чи “Українська радянська енциклопедія”, слугували стратегічним інструментом пропаганди комуністичної ідеології, популяризації радянського соціалізму тощо. З’ясовано, що підготовка енциклопедичних видань національного характеру в сьогоднішніх умовах може розглядатися як дієвий засіб прищеплювання національних цінностей в українському суспільстві.

У статті (містить результати досліджень, проведених при грантовій підтримці Держаного фонду фундаментальних досліджень за конкурсним проектом Ф77) простежено оцінки різних експертів щодо “Енциклопедії українознавства”, окреслено основні напрямки наукових досліджень, у яких ця енциклопедія слугує об’єктом наукової уваги або джерелом цитованої інформації.

Статтю присвячено філологу (літературознавцю), історику й енциклопедисту В. Чумаченкові. Автор, спираючись на власний досвід дружнього спілкування з науковцем та окремі джерела, подає цікаві біографічні факти, розповідає про життєві й наукові пріоритети, найважливіші проекти одного з найвидатніших україністів у Росії. Опис життєвого й наукового шляху В. Чумаченка окреслює також загальний стан українського етносу на Кубані, зокрема його культурний стан й перспективи розвитку.

Персонологічне дослідження присвячено авторові статей та координатору “Енциклопедії Сучасної України”, кандидату фізико-математичних наук Костянтину Бреславцю.

Запропоновано огляд П’ятої міжнародної науково конференції “Українська енциклопедистика”.

Запропоновано огляд енциклопедичних подій 2016–2017 років.

Здійснено огляд реалізації проекту національної енциклопедії в десяти томах під назвою “Сербська енциклопедія”.

12–13 жовтня 2017 року в Інституті татарської енциклопедії і регіонознавства Академії наук Республіки Татарстан (Казань, Росія) відбулася на­уково-практична конференція “Російська багатонаціональна енциклопедистика: історія і сучасність”. Стаття описує цей науковий захід.

Огляд присвячено двом виданням: Листи Юрія Шевельова до Олекси Ізарського / Упоряд. М. Степаненко. Полтава, 2014; Листи до Олеся Гончара: У 2 кн. / Упоряд. М. Степаненко. Київ, 2016.

Запропоновано огляд нових книжкових надходжень до бібліотеки Інституту енциклопедичних досліджень НАН України.