The Encyclopedia Herald of Ukraine is an open-access, academic annual with a special focus on the study of encyclopedias within the contexts of history, culture, language, communication, information, publishing, technology, etc.

    The Journal was founded as a platform for discussing the issues of building the Encyclopedia of Modern Ukraine. Today, however, it serves as a scholarly forum for presenting research that contributes theoretical or practical value to the encyclopedia industry. A primary mission of the Journal is to encourage academic approaches in the field. Specifically, it fosters the active and effective application of reliable knowledge for social advancement in Ukraine and worldwide.

    The Journal is published annually in December and currently welcomes submissions for its 18th volume (more about the Journal).

    “Енциклопедичний вісник України” — рецензований науковий щорічник, що висвітлює питання енциклопедистики в історичному, культурному, мовному, комунікативному, інформаційному, видавничому й технологічному вимірах.

    Видання виникло для обговорення питань підготовки Енциклопедії Сучасної України, однак нині його мета — слугувати науковим майданчиком для представлення енциклопедичних досліджень, що мають теоретичну чи практичну цінність для енциклопедичної галузі, та сприяти застосуванню наукового підходу до підготовки сучасних енциклопедичних видань. Це розглядаємо як запоруку поширення надійних знань, необхідних для суспільного розвитку України й інших країн світу.

    Виходить друком і онлайн раз на рік (грудень). Нині приймаємо рукописи для 18-го випуску (докладніше про видання).


    Recent articles



    Article Image
    Published:
    The article, based on Encyclopedia of Modern Ukraine, examines the prospects for applying generative artificial intelligence (using ChatGPT as an example) in encyclopedia studies, particularly for enhancing the efficiency of editors in preparing encyclopedic content. It emphasizes that ChatGPT can serve as a valuable assistant to the editor, especially through its ability to analyze author manuscripts, identify shortcomings, gaps, and inaccuracies, verify facts and statistical data, and suggest linguistic and stylistic improvements. A separate focus is placed on the compositional organization of the encyclopedic article’s text (its division into structural elements, including paragraphs) even though such structuring is absent in many reference works. The paper stresses that articles divided into paragraphs or sections are more likely to be read and, consequently, are of greater practical value. ChatGPT has the potential to provide such structural organization in encyclopedic publications, particularly their online versions (although certain risks must be taken into account). The same capabilities of artificial intelligence can also be applied by editorial teams during the preparation of new articles.
    Read article
    Article Image
    Published:
    This article examines Grokipedia, a new online encyclopedia created by xAI under the leadership of Elon Musk. Unlike traditional encyclopedias based on expert editing (e.g., Encyclopaedia Britannica) or crowdsourced collaboration (Wikipedia), Grokipedia generates its content entirely through the ar­tificial intelligence system Grok. The study is based on a comparative analysis of the Ukraine articles in Grokipedia and Wikipedia (as of October 28, 2025). Methods of content analysis and critical dis­course analysis are employed to identify structural, factual, and ideological features of AI-generated text. Grokipedia demonstrates a somewhat simplified and more generalized manner of presenting material, although overall both articles appear quite similar in terms of knowledge coverage and tex­tual organization. The key differences lie primarily in the emphasis and interpretation of facts. Tech­nological innovation, without adequate epistemological and editorial standards, does not ensure knowledge quality — this becomes particularly evident in cases of Grokipedia’s unjustified symmetri­zation of perspectives on historical events, where the pursuit of “balance” replaces the criteria of factual accuracy and scholarly rigor. In its current form, Grokipedia represents an experimental attempt to apply artificial intelligence in encyclopedic practice rather than a fully-fledged alternative to Wikipedia.
    Read article
    Article Image
    Published:
    The article examines the semantic and cognitive features of the term polon [captivity] in Ukrainian ency­clopedic discourse. The analysis is based on scientific and reference sources in Ukrainian, including uni­versal and specialized encyclopedias, online encyclopedias, encyclopedic dictionaries and reference dic­tionaries. The results of the study showed that the semantic specificity and functional features of the term captivity, which belongs to the conceptual fields of freedom/slavery and war, define it as a complex inter­disciplinary unit, the nature of which cannot be interpreted solely based on the information contained in modern encyclopedias. The need to use both direct dictionary entries and indirect encyclopedic material (prisoners of war/captives) to clarify the semantic structure of the lexeme captivity is emphasized. The core, basic and peripheral semes of the concept of captivity are identified and adapted to modern realities. It has been found that the term captivity functions in articles of various types, styles and topics, and is most often found in articles about personalities, which allow for a deeper and more specific understanding of the se­mantic structure of the unit under analysis. A lack of information about captivity that corresponds to the realities of the Russian-Ukrainian war has been identified; therefore, to actualize the modern semes cov­ered by the term captivity, an attempt has been made to draw on material from scientific discourse. It has been determined that encyclopedic discourse contains sufficient multifaceted material on captivity, but this information requires careful searching and recording, so emphasis has been placed on the need to cre­ate quick access to such an important term as captivity within a single dictionary entry.
    Read article
    Article Image
    Published:
    The article examines the origins of Ukrainian encyclopedism through the example of the first encyclopedic work produced on Ukrainian territory — the Polish-language edition of Benedykt Chmielowski’s Nowe Ateny [New Athens] (1745–1756). The study highlights the relevance of conducting a historical and book-studies analysis of this work in the broader context of the development of the national book culture, as well as the intellectual, cultural, and Enlightenment processes of the eighteenth century. The research is grounded in both general scholarly and specialized methods of historical book studies, including comparative-historical, analytical, contextual, and source-critical approaches. It employs an interdisciplinary framework that integrates the history of science, philology, cultural studies, and encyclopedic studies. The study establishes that Nowe Ateny represents a synthetic encyclopedic compendium of the Baroque era, in which religious, natural-scientific, historical, and folkloric knowledge are interwoven. Source analysis demonstrates that Chmielowski relied primarily on medieval and early modern authors, intentionally avoiding thinkers of the early modern period whose views conflicted with Catholic doctrine. Despite contemporary accusations of compilation and naivety, Nowe Ateny reflects the state of scientific thought and the level of intellectual curiosity among educated readers on Ukrainian lands in the eighteenth century. The work pursued a didactic aim — popularizing knowledge among the nobility, clergy, and student youth. Chmielowski’s encyclopedia should be regarded as a cultural and historical phenomenon that combines features of late Baroque intellectual culture and the early Enlightenment. It functioned as a vehicle for disseminating scientific knowledge, facilitated the spread of heliocentric ideas, and broadened the worldview of the educated strata of society. Despite its compilatory nature and evident scholarly limitations, Nowe Ateny emerged as an important monument of book culture, marking the transition from scholastic tradition to more systematic encyclopedic thinking on Ukrainian lands.
    Read article
    Article Image
    Published:
    The article surveys encyclopedic publications that contain entries on Ivan Puluj (1845–1918), from the earliest references in 1898 to the present day. Special attention is given to the wide-ranging and interdisciplinary character of Puluj’s activity, which earned him international recognition. As a physicist, he is regarded among the most notable scientific figures of the late nineteenth century: his fundamental studies of cathode rays paved the way for the discovery of the electron and contributed to the emergence of X-ray science and early medical radiography. Puluj’s achievements in practical electrical engineering and invention are today represented in museums of science and technology across Europe and the United States. In the humanities, he is known as a translator of the Bible from classical languages into Ukrainian and as an advocate of education in the native language. Through numerous public essays and pamphlets, he defended the rights of the Ukrainian language and argued for the opening of a Ukrainian university in Lviv. In political writings published in German in Prague and Vienna at the beginning of the First World War, Puluj forcefully maintained that the establishment of an independent Ukrainian state was essential for peace and stability in Europe. The article also addresses widespread inaccuracies in printed and online sources concerning the life and work of Ivan Puluj, correcting them on the basis of documentary evidence.
    Read article
    Article Image
    Published:
    Based on the significant expansion of access in Ukraine to original 19th-century world scientific literature, and the growing culture of preserving historical memory in the field of science and technology—as exemplified by numerous university-led digital initiatives worldwide—this work offers a new interpretation of the scientific achievements of the eminent Ukrainian experimental physicist Ivan Puluj, in comparison with those of his contemporaries. Drawing on the criteria for Nobel laureates as formulated by the administrators of the inaugural prize in 1901, the study rigorously demonstrates that limiting recognition to Wilhelm Röntgen alone was unjustified, and that the candidacy of our compatriot possessed notable advantages over his closest competitors. It is shown that Puluj’s scientific contributions were effectively silenced by represent-atives of the dominant imperial scientific schools of the time. This pattern of omission persists even in the materials of such a democratic source of information as the modern global Wikipedia. In this context, the work underscores the vital importance of cultivating principles of scientific integrity—principles consistently exemplified by both Michael Faraday and Ivan Puluj.
    Read article

    More articles from current volume   

    Нові статті



    Article Image
    Опубліковано:
    У дослідженні, проведеному на матеріалі Енциклопедії Сучасної України, простежено перспективи використання генеративного штучного інтелекту (на прикладі ChatGPT) в енциклопедистиці, зокрема для підвищення ефективності роботи редактора з підготовки енциклопедичного контенту. Наголошено, що ChatGPT може стати корисним помічником редактора. Йдеться передусім про можливості штучного інтелекту аналізувати авторські рукописи, виявляти в них недоліки, прогалини, неточності, перевіряти факти, статистичні дані тощо, пропонувати мовно-стилістичні вдосконалення. Окреме місце в дослідженні відведено ролі композиційної організації тексту енциклопедичної статті (його поділу на структурні елементи, зокрема параграфи), навіть якщо в багатьох виданнях вона відсутня. Акцентовано на тому, що статті, членовані на параграфи чи розділи, мають вищі шанси бути прочитаними, отже, й володіють більшою практичною користю. ChatGPT здатний у таких виданнях, зокрема їхніх онлайн-версіях, надати статтям структури (однак тут треба зважати на певні ризики), ці ж уміння штучного інтелекту редакції можуть використовувати й на етапі підготовки кожної нової статті.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    У статті розглянуто нову онлайн-енциклопедію Grokipedia, ство­рену в компанії xAI під керівництвом Ілона Маска. На відміну від традиційних енциклопедій, що базуються на експертному редагу­ванні (наприклад, Encyclopaedia Britannica) чи краудсорсинговій участі (Wikipedia), Grokipedia повністю формує контент за допомо­гою системи штучного інтелекту Grok. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі статей про Україну в Grokipedia та Wiki­pe­dia (станом на 28.10.2025). Використано методи контент-аналізу та критичного дискурс-аналізу з метою виявлення структурних, фактологічних та ідеологічних особливостей ма­шинно згенеро­ва­ного тексту. Grokipedia продемонструвала дещо спрощений і більш узагальнений спосіб подання матеріалу, хоча загалом обидві статті виглядають доволі подібними з огляду на обсяг знань та орга­нізацію тексту. Основні відмінності виявляємо насамперед на рівні смислових акцентів і способу інтерпретації фактів. Техно­логічна інноваційність без належних епістемологічних і редак­ційних стан­дартів не забезпечує якості знань, що особливо помітно в Groki­pedia у випадках завищення кількості різних точок зору на історич­ні події, коли прагнення до “балансу” (всебічного й неупе­ред­женого висвітлення подій) підмінює критерії достовірності та на­укової обґрунтованості. Grokipedia у нинішньому вигляді є радше експериментальною спробою застосування штучного інте­лекту в енциклопедистиці, ніж реальною повноцінною альтерна­тивою Wiki­pedia.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    У статті з’ясовано семантико-когнітивні особливості терміна полон в українському енциклопедійному дискурсі. Аналіз здійснено на матеріалі науково-довідникових джерел українською мовою, зок­рема, універсальних і галузевих енциклопедій, онлайн-енциклопе­дії, енциклопедичних словників і словників-довідників. Резуль­тати дослідження засвідчили, що семантична специфіка та особли­вості функціювання терміна полон, що входить до концептуальних полів свобода / неволя та війна, визначають його як складну між­дисциплінарну одиницю, для тлумачення природи якої недостат­ньо лише інформації, що містять сучасні енциклопедії. Наголо­шено на потребі залучення як безпосередніх словникових статей, так і опосередкованого енциклопедійного матеріалу (військовопо­лонені / полонені) для з’ясування семної структури лексеми полон. Визначено ядерні, базові та периферійні семи поняття полон та уналежнено їх відповідно до сучасних реалій. Виявлено, що термін полон функціює у статтях різного виду, стилю та тематики, а най­частіше наявний у статтях-персоналіях, які дозволяють поглибити та конкретизувати семну структуру аналізованої одиниці. Вияв­лено нестачу інформації про полон, яка відповідає реаліям росій­сько-української війни, тому для актуалізації сучасних сем, які охоплює термін полон, зроблено спробу залучити матеріал науко­вого дискурсу. Визначено, що енциклопедійний дискурс містить достатньо різноаспектного матеріалу про полон, але ця інформація потребує ретельного пошуку та фіксації, тож закцентовано на не­обхідності створення швидкого доступу до такого важливого тер­міна, як полон, у межах однієї словникової статті.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    У статті розглянуто витоки вітчизняної енциклопедистики на прикладі першої енциклопедичної праці, створеної на українських землях, — польськомовного видання Бенедикта Хмельовського “Нові Афіни” (1745–1756). Наголошено на актуальності її історико-книгознавчого аналізу в контексті формування національної книжкової справи, просвітницьких і культурних процесів XVIII ст. Дослідження побудовано на загальнонаукових і спеціальних історико-книгознавчих методах: порівняльно-історичному, аналітичному, контекстуальному, джерелознавчому. Використано міждисциплінарний підхід, що поєднує історію науки, філологію, культурологію та енциклопедистику. Встановлено, що “Нові Афіни” є узагальнювальним енциклопедичним компендіумом барокової доби, у якому поєднано релігійні, природничі, історичні та фольклорні знання. Аналіз джерел показав, що Б. Хмельовський спирався переважно на середньовічних і ранньомодерних авторів, свідомо уникаючи творів мислителів Нового часу, чиї погляди суперечили католицькому вченню. Попри звинувачення сучасників у компіляції та наївності, “Нові Афіни” відображають стан наукової думки та рівень пізнавальних потреб людей на українських землях у XVIII ст. Праця мала дидактичну мету — популяризацію знань серед шляхетства, духовенства й учнівської молоді. Енциклопедію Хмельовського варто розглядати як культурно-історичний феномен, що поєднав риси пізнього бароко й раннього Просвітництва. Вона виконувала функцію джерела популяризації науки, сприяла поширенню геліоцентричних ідей, розширювала світогляд освічених верств суспільства. Незважаючи на компілятивний характер і наукові обмеження, “Нові Афіни” стали важливою пам’яткою книжкової культури, що засвідчує перехід від схоластичної традиції до систематизованого енциклопедичного мислення на українських землях.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    Окреслено енциклопедичні видання, у яких подано відомості про Івана Пулюя (1845–1918), починаючи від 1898 року і до сьогодення. Основну увагу зосереджено на висвітленні його багатогранної, універсальної діяльності, завдяки якій він здобув світове визнання. Передусім, як фізик, Пулюй увійшов до переліку найвизначніших наукових постатей другої половини ХІХ століття, оскільки результати його фундаментальних досліджень проклали шлях до відкриття електрона та Х-променів і започаткували розвиток медичної діагностики. Досягнення Івана Пулюя у галузі практичної електротехніки та винахідництва нині представлені в музеях історії науки і техніки у країнах Європи та Сполучених Штатах Америки. У гуманітарній сфері він відомий як перекладач Біблії з класичних мов на українську, а також як розробник і реалізатор системи освіти рідною мовою. У численних ґрунтовних публіцистичних статтях і брошурах він послідовно відстоював права української мови й обґрунтовував необхідність відкриття українського університету у Львові. У політологічних працях, опублікованих німецькою мовою в Празі та Відні на початку Першої світової війни, Пулюй переконливо доводив, що постання незалежної України є ключем до миру та стабільності в Європі. З метою усунення суттєвих неточностей, які трапляються у висвітленні постаті Івана Пулюя в енциклопедичних виданнях і в електронних ресурсах, здійснено їх критичний аналіз на основі документальних джерел.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    На основі значного розширення можливостей доступу в Україні до оригінальної світової наукової літератури 19 ст. та розвитку культури підтримання історичної пам’яті в частині розвитку науки і техніки, яка демонструється в Інтернеті багатьма університетами світу, виконане нове прочитання наукових досягнень видатного українського фізика-експериментатора Івана Пулюя у співставленні з доробком його сучасників. Виходячи з критеріїв вимог до Нобелівських лауреатів, сформульованих адміністраторами процесу їх першого присудження у 1901 році, строго формально показано, що не справедливо було обмежуватись одним лише нагородженням Вільгельма Рентгена, як і про значні переваги кандидатури нашого земляка перед найближчими конкурентами. Показано, що наукові досягнення видатного українця є фактично замовчаними представниками наукових шкіл основних імперських центрів того часу. Ця практика знайшла продовження навіть у матеріалах такого демократичного джерела інформації, яким є сучасна світова Wikipedia. У зв’язку з цим акцентується важлива роль розвитку принципів наукової доброчесності, приклади якої послідовно демонстрували Майкл Фарадей та Іван Пулюй.
    Читати статтю

    Інші статті 17-го випуску  


    Most popular articles