The Encyclopedia Herald of Ukraine is an open-access, academic annaul with a special focus on the study of encyclopedias within the contexts of history, culture, language, communication, information, publishing, technology, etc.

    The Journal was founded as a platform for discussing the issues of building the Encyclopedia of Modern Ukraine. Today, however, it serves as a scholarly forum for presenting research that contributes theoretical or practical value to the encyclopedia industry. A primary mission of the Journal is to encourage academic approaches in encyclopedic practice, fostering the active and effective application of reliable knowledge for social advancement in Ukraine and worldwide.

    The Journal is published annually in December and currently welcomes submissions for its 17th volume (more about Journal).

    “Енциклопедичний вісник України” — рецензований науковий щорічник, що висвітлює питання енциклопедистики в історичному, культурному, мовному, комунікативному, інформаційному, видавничому й технологічному вимірах.

    Видання виникло для обговорення питань підготовки Енциклопедії Сучасної України, однак нині його мета — слугувати науковим майданчиком для представлення енциклопедичних досліджень, що мають теоретичну чи практичну цінність для енциклопедичної галузі, та сприяти застосуванню наукового підходу до підготовки сучасних енциклопедичних видань. Це розглядаємо як запоруку поширення надійних знань, необхідних для суспільного розвитку України й інших країн світу.

    Виходить друком і онлайн раз на рік (грудень). Нині приймаємо рукописи для 17-го випуску (докладніше про видання).


    Recent articles



    Article Image
    Published:
    The article seeks to outline the activities of linguistic research centers within Polish higher educational institutions, where “Ukrainian Language and Literature” specialists are trained, Ukrainian studies disciplines are taught, and Ukrainian is studied as a foreign language. Based on the achievements of linguists, the most prominent linguistic research centers include the Warsaw center (University of Warsaw), the Wrocław center (University of Wrocław), the Kraków center (Jagiellonian University), the Lublin center (John Paul II Catholic University of Lublin and Maria Curie-Skłodowska University), and the Poznań center (Adam Mickiewicz University). These scientific centers, which advance Ukrainian linguistics, were established through the dedicated efforts of renowned scholars, such as M. Lesiv and F. Chyzhevskyi (Lublin), A. Falowski (Kraków), and D. Wieczorek (Wrocław). Their students and successors continue their legacy, including I. Mytnyk (Warsaw), P. Yuzvikevych (Wrocław), A. Dudek-Shumigai, M. Koider and M. Oliynyk (Lublin). Significant contributions have also been made by Ukrainian linguists currently working in Polish universities, such as I. Kononenko and S. Romaniuk (Warsaw), O. Beley (Wrocław), and L. Frolyak (Lublin), among others, as well as by visiting professors who promote Ukrainian scholarship internationally (e.g., P. Hrytsenko, A. Zahnitko, O. Serbenska, M. Skab). Key research areas of Polish linguists include dialectology, onomastics, terminology, the history of the Ukrainian language, lexicology, word formation, grammar, stylistics, modern Ukrainian language culture, lexicography, terminography, phraseography, ethnolinguistics, Ukrainian linguistic folklore studies, sociolinguistics, theological linguistics, comparative studies of Ukrainian and Polish languages, translation studies, and linguodidactics.
    Read article
    Article Image
    Published:
    This article explores the evolving meanings of the terms "Cold War" and "Second/New Cold War" within contemporary socio-humanities. It argues that the ongoing Russian-Ukrainian war has introduced new cognitive challenges and issues, necessitating a rethinking of historical experience and a revival of traditional research strategies. This war has also led to a new global confrontation, with many countries indirectly involved. The term “Second Cold War” has become a prevalent descriptor for this global conflict, representing an attempt to extrapolate the bipolar confrontation of 1946–1989 to the present day. The article emphasizes that the term “Second Cold War” reflects a distinctive socio-humanitarian trend in which modern militarized realities are perceived as a “return of history” to the global and "post-historical" world. However, the term "Second/New Cold War" remains a derivative concept with vague content, generating various interpretations in different studies. The author suggests that the secondary nature of this term complicates its representation in traditional, paper-based encyclopedias and dictionaries. Given the rapid evolution of its meaning and usage, frequent updates to encyclopedia entries are necessary. Furthermore, the contemporary cognitive landscape of extreme militarized modernity encourages the expansion of online resources within the framework of national (Ukrainian) encyclopedism.
    Read article
    Article Image
    Published:
    The article explores potential directions for employing generative artificial intelligence to enhance encyclopedia articles. Specifically, it proposes the idea of building additional knowledge-based content on encyclopedia platforms designed to summarize the information contained within articles (e.g., generating highlights, annotations, summaries, etc., through AI tools). According to the authors, such supplementary text blocks would be both interesting and beneficial for readers, aiming to improve article comprehension and retention of information while enabling them to quickly grasp the essence of extensive articles. A case study using selected articles from the Encyclopedia of Modern Ukraine demonstrates that virtual assistants like ChatGPT and Gemini exhibit a satisfactory level of proficiency in generating this type of supplementary content. However, the authors also emphasize the risks of editorial misuse of artificial intelligence, as it could be employed to generate primary content of articles replacing human authors. This raises concerns regarding the accuracy, reliability, and overall value of such content. Finally, the article underscores the need for scholarly discourse on ethical standards for the use of artificial intelligence by encyclopedia editorial officers.
    Read article
    Article Image
    Published:
    The article traces the history of library encyclopedias, focusing particularly on Ukraine. It highlights that the initial attempts to compile such library lexicons in Ukraine date back to the early 20th century, though systematic efforts in this sector only began in the second half of the century. At present, Ukraine hosts two online library encyclopedias, including the Ukrainian Library Encyclopedia and the Kharkiv Library Encyclopedia. The article examines the concept of library encyclopedistics as presented in Ukraine’s academic discourse, emphasizing its multifaceted interpretation: as a scholarly discipline (encyclopedia scholarship), a practical activity (encyclopedia assembling), and publishing achievements in the field of library science (the pool of library encyclopedias, as well as wealth of subject-specific knowledge). Additionally, the author outlines proposed pathways for Ukraine’s further advancing library encyclopedias, as well as the related scholarship. These include establishing a coordination center for library encyclopedias (library encyclopedistics) and developing a comprehensive web portal. This portal would serve as an information and search system dedicated to library science and feature reference content from both national and regional library encyclopedias.
    Read article
    Article Image
    Published:
    The article offers a panoramic analysis of modern media lexicography, focusing on the current language communication development processes and information content evolution. The articleʼs purpose is to explain the reasons for the emergence and comprehensive analysis of new types of media dictionaries that correlate with the globalization processes of modern times. Particular emphasis is placed on the electronic media lexicography — dictionaries, encyclopedias, glossaries, etc., as well as new parameters of lexicographing dictionary entries, and the phenomenon of e-lexicographic interface, which should meet the requirements of the time and nature of the digitalized age, is explained. An attempt is made to classify media e-dictionaries based on their emergence and functioning in the virtual space, the parameters of media lexicographic editions of a new type are defined, their register part, macro- and microstructure, illustrative material, description features of dictionary entries, and data update formats are analyzed. On the basis of the collected e-card index for the future dictionary of media neophraseology, a model of a new edition is proposed with a focus on its electronic representation and the use of creolization, which allows us to refer this type of work to the innovative media e-lexicography.
    Read article
    Article Image
    Published:
    The project report provides an overview of the preparatory stages leading up to the creation of the Literary Encyclopedia of Cherkasy and offers a detailed description of the structural components implemented in the first two volumes of this three-volume reference work, ensuring its thoroughness and comprehensiveness in documenting the region’s literary history. Using a combination of historical and literary analysis, systematization, and description, this project report offers a comprehensive exploration of the enduring importance and current applicability of the Literary Encyclopedia of Cherkasy. This Encyclopedia is highlighted as a significant contribution to the preservation and popularization of the Cherkasy region’s literary heritage.
    Read article

    More articles from current volume   

    Нові статті



    Article Image
    Опубліковано:
    У статті окреслено діяльність наукових лінгвістичних осередків, що функціюють у межах вишів Польщі, де здійснюють підготовку фахівців зі спеціальності “українська філологія”, викладають українознавчі дисципліни, навчають української мови як іноземної. На основі досягнень мовознавців до найбільш авторитетних наукових лінгвістичних осередків уналежнено варшавський (на базі Варшавського університету), вроцлавський (на базі Вроцлавського університету), краківський (на базі Ягеллонського університету), люблінський (на базі двох університетів – Люблінського католицького університету імені Яна ІІ та Університету Марії Склодовської-Кюрі) і познанський (на базі Університету імені Адама Міцкевича). Наукові осередки, що розбудовували проблематику українського мовознавства, сформувалися завдяки самовідданій діяльності знаних учених – фундаторів цих осередків, серед них: М. Лесів, Ф. Чижевський (Люблін), А. Фаловський (Краків), Д. Вєчорек (Вроцлав). На зміну прийшли їхні учні й послідовники – І. Митнік (Варшава), П. Южвікевич (Вроцлав), А. Дудек-Шуміґай, М. Койдер, М. Олійник (Люблін). Важливу роботу здійснили й українські мовознавці, що нині працюють у польських вишах (І. Кононенко, С. Романюк /Варшава/, О. Белей /Вроцлав/, Л. Фроляк /Люблін/ та ін.), а також гостьові викладачі, які презентували українську науку за кордоном (П. Гриценко, А. Загнітко, О. Сербенська, М. Скаб та ін.). Найбільш виразно польські мовознавці розвивають такі наукові напрями: діалектологія, ономастика, термінологія, історія української мови, а також лексикологія, словотвір, граматика, стилістика, культура сучасної української мови, лексикографія, термінографія і фразеографія, етнолінгвістика та українська лінгвофольклористика, соціолінгвістика, теолінгвістика, контрактивні дослідження української і польської мов, перекладознавство та лінгводидактика.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    Висвітлено метаморфози сучасної соціогуманітарної термінології, зокрема термінів “Холодна війна” і “Друга / нова холодна війна”. Результати дослідження свідчать, що сучасна російсько-українська війна згенерувала новітні пізнавальні виклики та проблеми. Вони пов’язані з переосмисленням попереднього історичного досвіду та реактуалізацією старих дослідницьких стратегій. Опосередкована залученість багатьох країн до сьогочасної війни спричинилася до нової глобальної конфронтації. Одним із маркерів для її позначення став термін “Друга холодна війна”. Цей термін є спробою екстраполювати історичний досвід доби біполярного протистояння 1946–1989 рр. на сучасну конфронтацію. Він представляє самобутню соціогуманітарну тенденцію, в межах якої воєнна сучасність постає як “повернення історії” до глобального та “постісторичного світу”. Термін є похідною дефініцією з розмитим змістом, що продукує варіативні смисли в різних студіях. Наголошено, що особливості вторинного характеру цього терміна ускладнюють його репрезентацію у традиційному, паперовому форматі енциклопедій і словників. Адже швидкоплинні зміни як сфери застосування цього терміна, так і генерованих смислів потребують оперативного коригування текстів енциклопедичних статей. Новітня пізнавальна ситуація в умовах екстремальної воєнної сучасності спонукає до розширення електронних платформ національної енциклопедистики.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    У дослідженні показано один із шляхів використання генеративного штучного інтелекту для роботи з енциклопедичними статтями, зокрема висловлено ідею про можливість створення на ресурсах знань додаткового контенту, призначеного для узагальнення інформації, що міститься у цих статтях (генерація ключових тез, анотацій, конспекту тощо засобами штучного інтелекту). Додаткові текстові блоки, створені генеративним штучним інтелектом, на думку авторів, були б цікавими і корисними для читачів – покращували б у них сприйняття і засвоєння інформації, давали б можливість швидко знайомитися зі змістом розлогих статей. Дослідження на прикладі окремих статей “Енциклопедії Сучасної України” засвідчує, що такі віртуальні асистенти, як ChatGPT та Gemini демонструють належний рівень у створенні відповідного додаткового контенту. Водночас автори наголошують на ризиках зловживання редакціями штучним інтелектом, оскільки завдяки ньому з’являється можливість генерувати й основний контент – статті – замість авторів, а це викликатиме питання щодо їх точності, надійності й цінності загалом. Насамкінець, у статті акцентовано на необхідності наукового обговорення питань щодо стандартів етичного використання штучного інтелекту в енциклопедичній справі.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    Висвітлюючи історію розвитку бібліотечних енциклопедій, автор зауважує, що в Україні перші спроби створення таких енциклопедичних видань сягають початку XX ст., але лише з другої половини XX ст. можна говорити про систематичну роботу в цьому напрямі. Нині в галузі української бібліотечної справи створено дві онлайн-енциклопедії – “Українська бібліотечна енциклопедія” та “Бібліотечна енциклопедія Харківщини”. Також автор окреслює вживання терміна “бібліотечна енциклопедистика” в українському науковому дискурсі, акцентуючи на тому, що його трактують і як науковий напрям, і як практичний вид діяльності, і узагальнено як відповідний науково-видавничий здобуток. Запропоновано авторське бачення шляхів подальшого розвитку бібліотечної енциклопедистики в Україні. Серед них – створення координаційного центру з питань бібліотечної енциклопедистики та єдиного порталу – інформаційно-пошукової системи в галузі бібліотечної справи з використанням матеріалів бібліотечних енциклопедій.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    У статті запропоновано панорамний аналіз сучасної медійної лексикографії з увагою до актуальних процесів розвитку мовної комунікації та еволюції інформаційного контенту. Метою статті є пояснення причин появи та комплексна аналітика медійних словників нового типу, що корелює з глобалізаційними процесами сьогодення. Особливий акцент зроблено на електронній медіалексикографії — словниках, енциклопедіях, глосаріях тощо, також описані нові параметри лексикографування словникових статей, поінтерпретовано явище е-лексикографічного інтерфейсу, що має відповідати вимогам часу, зокрема й диджиталізації. Автор робить спробу класифікації медійних е-словників із опертям на їх появу та функціонування у віртуальному просторі, визначає параметри медіалексикографічних видань нового типу, аналізує їхню реєстрову частину, макро- та мікроструктуру, ілюстративний матеріал, особливості опису словникових статей, формати оновлення даних. На основі зібраної е-картотеки до майбутнього словника медійної неофразеології запропоновано модель нового видання з акцентом на його електронній репрезентації та застосуванням креолізації, що дає змогу зарахувати такого типу працю до інноваційної медійної е-лексикографії.
    Читати статтю
    Article Image
    Опубліковано:
    Автор описує шлях від підготовчих етапів проєкту “Літературна енциклопедія Черкащини” до його виконання з докладним означенням реалізованих структурних складових цього видання, що забезпечили його фундаментальність і всеохопність у висвітленні регіональної літературної історії. В огляді використано методи історико-літературного аналізу, систематизації та опису, що дозволило комплексно простежити значущість та актуальність “Літературної енциклопедії Черкащини”. Автор наголошує, що “Літературна енциклопедія Черкащини” сприяє збереженню і популяризації літературної спадщини краю.
    Читати статтю

    Інші статті 16-го випуску  


    Most popular articles

    Journal archive

    Volume 16 Volume 15 Volume 14 Volume 13 Volume 12 Volume 11 Volume 10 Volume 8-9 Volume 6-7 Volume 4-5 Volume 2-3 Volume 1

    Journal sections

    archival studiesархівістикаbiography studiesбіографістикаeditorialредакційнеencyclopedia overviewsогляди енциклопедійencyclopedia studiesенциклопедистикаlexicography studiesлексикографіяmedia stylisticsкультура мовиnewsновиниbook reviewsОгляди, рецензії