Під час підготовки статті про військовика до чергового тому ЕСУ виникло запитання: як правильно написати ? два ворожих літака чи два ворожі літаки?

Щодо вживання іменника з числівником два (як і з числівниками дві, обидва, обидві, три, чотири, а також у сполуках зі складеними числівниками з останнім компонентом два, три, чотири) сумніву не повинно бути, адже ці числівники в Н. в. і З. в. вимагають від іменників форми Н. в. множини: два програмісти, дві книжки, обидва студенти, обидві дівчини, три квартали, чотири кольори, двадцять два метри, сорок чотири гектари.

Наголос іменників при цих числівниках часто буває такий, як у формах Р. в. однини: два бра?ти, дві сестри?, три о?зера, три ха?ти, чотири дочки?, чотири това?риші (Н. в. множини ? брати?, се?стри, озе?ра, хати?, до?чки, товариші?). Зміна наголосу зумовлена тим, що в давньоруській і давньо­українській мові при числівнику два (пізніше під його впливом і при числівниках три, чотири) виступали іменники у формі двоїни, яка мала наголос, спільний із формами однини. У процесі історичного розвитку мови форми двоїни були замінені формами множини, але наголос форм колишньої двоїни зберігся.
У непрямих відмінках згадані числівники узгоджуються з формами іменників: двох програмістів, трьом кілометрам, чотирма кольорами.

У випадку, коли із зазначеними числівниками сполучається іменник із суфіксом –ин, який у множині втрачається, іменник набуває форми Р. в. однини: два харків’янина (бо харків’яни), три болгарина (бо болгари), чотири громадянина (бо громадяни), але три грузини.

Отже, із числівником два іменник вживаємо в Н. в. множини: два літаки.
Якщо ж до складу сполучень числівників два, три, чотири з іменниками у формі Н. в. / З. в. множини входить прикметник, дієприкметник чи займенник прикметникової парадигми у функції означення (у нашому випадку ворожий), то він узгоджується з іменником і виступає також у формі Н. (З.) чи Р. в. множини: два нові (нових) будинки, три зелені (зелених) дуби, чотири сучасні (сучасних) комп’ютери. Варіювання форм прикметників, дієприкметників і займенників не має чіткої мотивації.

Обидві вони є паралельні, обмежень у виборі якоїсь однієї з цих паралельних форм немає, тому кожний може користуватися ними на свій розсуд. Та на практиці такі означення переважно вживають у формі Н. в. множини з іменниками жіночого роду (дві бурхливі ріки, три стрункі берези), а означення у формі Р. в. множини ? з іменниками чоловічого та середнього роду: два оригінальних методи, три стандартних конверти, чотири великих контейнери.

Отже, правильними є обидві форми: два ворожі літаки і два ворожих літаки.