Some perspectives on the application of artificial intelligence in encyclopedias

    Abstract

    The article explores potential directions for employing generative artificial intelligence to enhance encyclopedia articles. Specifically, it proposes the idea of building additional knowledge-based content on encyclopedia platforms designed to summarize the information contained within articles (e.g., generating highlights, annotations, summaries, etc., through AI tools). According to the authors, such supplementary text blocks would be both interesting and beneficial for readers, aiming to improve article comprehension and retention of information while enabling them to quickly grasp the essence of extensive articles. A case study using selected articles from the Encyclopedia of Modern Ukraine demonstrates that virtual assistants like ChatGPT and Gemini exhibit a satisfactory level of proficiency in generating this type of supplementary content. However, the authors also emphasize the risks of editorial misuse of artificial intelligence, as it could be employed to generate primary content of articles replacing human authors. This raises concerns regarding the accuracy, reliability, and overall value of such content. Finally, the article underscores the need for scholarly discourse on ethical standards for the use of artificial intelligence by encyclopedia editorial officers.

    INTRODUCTION

    The pervasive influence of modern technologies on all aspects of life is gradually transforming society, promoting educational attainment and prioritizing knowledge as key factors in social differentiation and personal well-being (Andriievska, 2018, 3). Among these technologies is generative artificial intelligence (GAI), powered by large language models and the deep machine learning of artificial neural networks, which is unloc...

    REFERENCES

    Andriievska, V. (2018). Key directions of development of education in information society. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka. Pedahohichni nauky, 153, 3-6.

    Google Scholar

    Bentzen, N. (2023). Opskrbni lanci znanja u vremenu propadanja istine. Studia Lexicographica, 17(32), 143-152. https://doi.org/10.33604/sl.17.32.5

    Google Scholar

    Blyznyuk, T. (2017). Prospects for the use of information and communication technologies in mountain schools of the Ukrainian Carpathians. Mountain School of Ukrainian Karpaty, 17, 69-72. https://doi.org/10.15330/msuc.2017.17.69-72

    Google Scholar

    De Schryver, G. (2003). Lexicographers’ dreams in the electronic‐dictionary age. International journal of lexicography, 16(2), 143-199.

    Google Scholar

    De Schryver, G. (2023). Generative AI and Lexicography: The Current State of the Art Using ChatGPT. International Journal of Lexicography, 36(4), 355-387. https://doi.org/10.1093/ijl/ecad021

    Google Scholar

    Gupta, P., Ding, B., Guan, C., & Ding, D. (2024). Generative AI: A systematic review using topic modelling techniques. Data and Information Management, 100066. https://doi.org/10.1016/j.dim.2024.100066

    Google Scholar

    Jovanovic, M., & Campbell, M. (2022). Generative Artificial Intelligence: Trends and Prospects. Computer, 55(10), 107-112. https://doi.org/10.1109/mc.2022.3192720

    Google Scholar

    Jung, Y., Chen, C., Jang, E., & Shyam S. (2024). DoWe Trust ChatGPT as much as Google Search and Wikipedia? In Proceedings of the Conference on Human Factors in Computing Systems (p. 1-9). Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/3613905.365086

    Google Scholar

    Loveland, J. (2019). The European Encyclopedia: From 1650 to the Twenty-First Century. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108646390

    Google Scholar

    McKean, E., & Fitzgerald, W. (2024). The ROI of AI in lexicography. Lexicography. https://doi.org/10.1558/lexi.27569

    Google Scholar

    Peña-Fernández, S., Meso-Ayerdi, K., Larrondo-Ureta, A., & Díaz-Noci, J. (2023). Without journalists, there is no journalism: the social dimension of generative artificial intelligence in the media. El Profesional De La Informacion. https://doi.org/10.3145/epi.2023.mar.27

    Google Scholar

    Petroni, F., Broscheit, S., Piktus, A., Lewis, P., Izacard, G., Hosseini, L., Dwivedi-Yu, J., Lomeli, M., Schick, T., Bevilacqua, M., Mazaré, P., Joulin, A., Grave, E., & Riedel, S. (2023). Improving Wikipedia verifiability with AI. Nature Machine Intelligence, 5(10), 1142–1148. https://doi.org/10.1038/s42256-023-00726-1

    Google Scholar

    Rane, N., Choudhary, S., & Rane, J. (2024). Gemini versus ChatGPT: applications, performance, architecture, capabilities, and implementation. Journal of Applied Artificial Intelligence, 5(1), 69–93. https://doi.org/10.48185/jaai.v5i1.1052

    Google Scholar

    Rees, G. P., & Lew, R. (2023). The Effectiveness of OpenAI GPT-Generated Definitions Versus Definitions from an English Learners’ Dictionary in a Lexically Orientated Reading Task. International Journal of Lexicography. https://doi.org/10.1093/ijl/ecad030

    Google Scholar

    Rossner, A., Cassel, M., & Huschens, M. (2024). Do users really care? Evaluating the user perception of disclosing AI-Generated content on credibility in (Sports) journalism. In MuC ’24: Proceedings of Mensch Und Computer 2024, 35, 413-418. https://doi.org/10.1145/3670653.3677490

    Google Scholar

    Serbin, V. (2023). Artificial intelligence as a tool for creating dynamic product descriptions in e-commerce. Marketing and Digital Technologies, 7(4), 79-94. https://doi.org/10.15276/mdt.7.4.2023.5

    Google Scholar

    Shi, Y., & Sun, L. (2024). How Generative AI Is Transforming Journalism: Development, Application and Ethics. Journalism and Media, 5(2), 582–594. https://doi.org/10.3390/journalmedia5020039

    Google Scholar

    Zhelezniak, M., & Ishchenko, O. (2021). Online encyclopedias of the USA as actual education resources. Information Technologies and Learning Tools, 84(4), 339-353. https://doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4410

    Google Scholar

    Про деякі перспективи застосування штучного інтелекту в енциклопедистиці

    Резюме

    У дослідженні показано один із шляхів використання генеративного штучного інтелекту для роботи з енциклопедичними статтями, зокрема висловлено ідею про можливість створення на ресурсах знань додаткового контенту, призначеного для узагальнення інформації, що міститься у цих статтях (генерація ключових тез, анотацій, конспекту тощо засобами штучного інтелекту). Додаткові текстові блоки, створені генеративним штучним інтелектом, на думку авторів, були б цікавими і корисними для читачів – покращували б у них сприйняття і засвоєння інформації, давали б можливість швидко знайомитися зі змістом розлогих статей. Дослідження на прикладі окремих статей “Енциклопедії Сучасної України” засвідчує, що такі віртуальні асистенти, як ChatGPT та Gemini демонструють належний рівень у створенні відповідного додаткового контенту. Водночас автори наголошують на ризиках зловживання редакціями штучним інтелектом, оскільки завдяки ньому з’являється можливість генерувати й основний контент – статті – замість авторів, а це викликатиме питання щодо їх точності, надійності й цінності загалом. Насамкінець, у статті акцентовано на необхідності наукового обговорення питань щодо стандартів етичного використання штучного інтелекту в енциклопедичній справі.

    ВСТУП

    Вплив новітніх технологій на всі сфери людського життя поступово трансформує суспільство, підносячи здобутий освітній рівень і наявні знання у головні чинники соціальної диференціації та добробуту особистості (Андрієвська 2018, 3). Серед таких технологій сьогодення — генеративний штучний інтелект (ГШІ), створений на базі великих мовних моделей та глибокого машинного навчання штучних нейронних мереж, що відкриває нові перспективи в науц...

    ЛІТЕРАТУРА

    Андрієвська, В. (2018). Ключові напрями розвитку освіти в інформатизованому суспільстві. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Педагогічні науки, 153, 3-6.

    Google Scholar

    Близнюк, Т. (2017). Перспективи використання інформаційних та комунікаційних технологій у гірських школах Українських Карпат. Гірська школа Українських Карпат, 17, 69-72. https://doi.org/10.15330/msuc.2017.17.69-72

    Google Scholar

    Железняк М., Іщенко О. (2021). Онлайн-енциклопедії США як сучасні освітні ресурси. Інформаційні технології і засоби навчання, 84(4), 339-353. https://doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4410

    Google Scholar

    Сербін, В. (2023). Штучний інтелект як інструмент створення динамічних описів товарів в електронній комерції. Маркетинг і цифрові технології, 7(4), 79-94. https://doi.org/10.15276/mdt.7.4.2023.5

    Google Scholar

    Bentzen, N. (2023). Opskrbni lanci znanja u vremenu propadanja istine. Studia Lexicographica, 17(32), 143-152. https://doi.org/10.33604/sl.17.32.5 

    Google Scholar

    De Schryver, G. (2003). Lexicographers’ dreams in the electronic‐dictionary age. International journal of lexicography, 16(2), 143-199.

    Google Scholar

    De Schryver, G. (2023). Generative AI and Lexicography: The Current State of the Art Using ChatGPT. International Journal of Lexicography, 36(4), 355–387. https://doi.org/10.1093/ijl/ecad021

    Google Scholar

    Gupta, P., Ding, B., Guan, C., & Ding, D. (2024). Generative AI: A systematic review using topic modelling techniques. Data and Information Management, 100066. https://doi.org/10.1016/j.dim.2024.100066

    Google Scholar

    Jovanovic, M., & Campbell, M. (2022). Generative Artificial Intelligence: Trends and Prospects. Computer, 55(10), 107-112. https://doi.org/10.1109/mc.2022.3192720

    Google Scholar

    Jung, Y., Chen, C., Jang, E., & Shyam S. (2024). DoWe Trust ChatGPT as much as Google Search and Wikipedia? In Proceedings of the Conference on Human Factors in Computing Systems (p. 1-9). Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/3613905.365086

    Google Scholar

    Loveland, J. (2019). The European Encyclopedia: From 1650 to the Twenty-First Century. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108646390

    Google Scholar

    McKean, E., & Fitzgerald, W. (2024). The ROI of AI in lexicography. Lexicography. https://doi.org/10.1558/lexi.27569

    Google Scholar

    Peña-Fernández, S., Meso-Ayerdi, K., Larrondo-Ureta, A., & Díaz-Noci, J. (2023). Without journalists, there is no journalism: the social dimension of generative artificial intelligence in the media. El Profesional De La Informacion. https://doi.org/10.3145/epi.2023.mar.27

    Google Scholar

    Petroni, F., Broscheit, S., Piktus, A., Lewis, P., Izacard, G., Hosseini, L., Dwivedi-Yu, J., Lomeli, M., Schick, T., Bevilacqua, M., Mazaré, P., Joulin, A., Grave, E., & Riedel, S. (2023). Improving Wikipedia verifiability with AI. Nature Machine Intelligence, 5(10), 1142–1148. https://doi.org/10.1038/s42256-023-00726-1

    Google Scholar

    Rees, G. P., & Lew, R. (2023). The Effectiveness of OpenAI GPT-Generated Definitions Versus Definitions from an English Learners’ Dictionary in a Lexically Orientated Reading Task. International Journal of Lexicography. https://doi.org/10.1093/ijl/ecad030

    Google Scholar

    Rane, N., Choudhary, S., & Rane, J. (2024). Gemini versus ChatGPT: applications, performance, architecture, capabilities, and implementation. Journal of Applied Artificial Intelligence, 5(1), 69–93. https://doi.org/10.48185/jaai.v5i1.1052

    Google Scholar

    Rossner, A., Cassel, M., & Huschens, M. (2024). Do users really care? Evaluating the user perception of disclosing AI-Generated content on credibility in (Sports) journalism. In MuC ’24: Proceedings of Mensch Und Computer 2024, 35, 413-418. https://doi.org/10.1145/3670653.3677490

    Google Scholar

    Shi, Y., & Sun, L. (2024). How Generative AI Is Transforming Journalism: Development, Application and Ethics. Journalism and Media, 5(2), 582–594. https://doi.org/10.3390/journalmedia5020039

    Google Scholar