Опубліковано: 16-12-2014    2021-02-10

Доступ: open access

 DOI:  https://doi.org/10.37068/evu.4-5.9


Рубрика:

Два ворожих літака чи два ворожі літаки?

АфіліаціяІнститут енциклопедичних досліджень НАНУ, Україна

Енциклопедичний вісник України
, вип. 4–5, с. 9596

Резюме: Обидві форми написання правильні.

Ключові слова:


Під час підготовки статті про військовика до чергового тому ЕСУ виникло запитання: як правильно написати ― два ворожих літака чи два ворожі літаки?

Щодо вживання іменника з числівником два (як і з числівниками дві, обидва, обидві, три, чотири, а також у сполуках зі складеними числівниками з останнім компонентом два, три, чотири) сумніву не повинно бути, адже ці числівники в Н. в. і З. в. вимагають від іменників форми Н. в. множини: два програмісти, дві книжки, обидва студенти, обидві дівчини, три квартали, чотири кольори, двадцять два метри, сорок чотири гектари.

Наголос іменників при цих числівниках часто буває такий, як у формах Р. в. однини: два бра́ти, дві сестри́, три о́зера, три ха́ти, чотири дочки́, чотири това́риші (Н. в. множини ― брати́, се́стри, озе́ра, хати́, до́чки, товариші́). Зміна наголосу зумовлена тим, що в давньоруській і давньо­українській мові при числівнику два (пізніше під його впливом і при числівниках три, чотири) виступали іменники у формі двоїни, яка мала наголос, спільний із формами однини. У процесі історичного розвитку мови форми двоїни були замінені формами множини, але наголос форм колишньої двоїни зберігся.
У непрямих відмінках згадані числівники узгоджуються з формами іменників: двох програмістів, трьом кілометрам, чотирма кольорами.

У випадку, коли із зазначеними числівниками сполучається іменник із суфіксом –ин, який у множині втрачається, іменник набуває форми Р. в. однини: два харків’янина (бо харків’яни), три болгарина (бо болгари), чотири громадянина (бо громадяни), але три грузини.

Отже, із числівником два іменник вживаємо в Н. в. множини: два літаки.
Якщо ж до складу сполучень числівників два, три, чотири з іменниками у формі Н. в. / З. в. множини входить прикметник, дієприкметник чи займенник прикметникової парадигми у функції означення (у нашому випадку ворожий), то він узгоджується з іменником і виступає також у формі Н. (З.) чи Р. в. множини: два нові (нових) будинки, три зелені (зелених) дуби, чотири сучасні (сучасних) комп’ютери. Варіювання форм прикметників, дієприкметників і займенників не має чіткої мотивації.

Обидві вони є паралельні, обмежень у виборі якоїсь однієї з цих паралельних форм немає, тому кожний може користуватися ними на свій розсуд. Та на практиці такі означення переважно вживають у формі Н. в. множини з іменниками жіночого роду (дві бурхливі ріки, три стрункі берези), а означення у формі Р. в. множини ― з іменниками чоловічого та середнього роду: два оригінальних методи, три стандартних конверти, чотири великих контейнери.

Отже, правильними є обидві форми: два ворожі літаки і два ворожих літаки.


Для цитування статті
Світлана Очеретянко . Два ворожих літака чи два ворожі літаки?. Енциклопедичний вісник України. 2014. вип. 4–5. с. 95–96. https://doi.org/10.37068/evu.4-5.9

This is an Open Access article, distributed under the terms of the Creative Commons Attribution licence (http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/), which permits unrestricted re-use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited.