Сучасні виміри української регіоналістики: від локальних студій до енциклопедичного осмислення

Важливою подією в гуманітарному житті України стала V Всеукраїнська щорічна науково-практична конференція “Сучасні виміри української регіоналіс­тики”, що відбулася 14 жовтня 2025 року в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (у дистанційному форматі). Цей форум послідовно утверджує себе як простір наукового діалогу між дослідниками культури, історії, мистецтва й освіти різних регіонів України, а його напрацювання становлять інтерес і для україно­знавчої енциклопедистики. Адже саме регіональні дослідження забезпечують пов­ноту енциклопедичного знання про країну, її історико-культурну спадщину та персо­налії.

Пленарне засідання конференції традиційно відкрив ректор університету, доктор філософії в галузі історії, доцент Олександр Самойленко. Серед постійних партнерів і співорганізаторів — Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етно­логії імені М. Рильського НАН України, який цього року представляли в. о. дирек­торки, докторка філософії в галузі історії Наталія Стішова та в. о. заступниці дирек­торки з наукової роботи, докторка філологічних наук Мирослава Карацуба.

Авторитетність конференції підтвердила участь науковців із провідних акаде­мічних і освітніх центрів — Києва, Полтави, Переяслава, Івано-Франківська, Черні­гова, Ніжина, селища Залуква Галичини. Серед пленарних доповідачів — доктори іс­торичних наук Ігор Гирич (Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України), Олександр Лук’яненко (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Короленка), Віктор Ткаченко (Національний істо­рико-етнографічний заповідник “Переяслав”).

Помітне місце серед тем пленарних виступів посіли питання збереження історико-культурної пам’яті, біографістики та мистецької регіоналістики. Про це, зокрема, йшлося у виступах докторок мистецтвознавства Маріанни Копиці, Тетяни Гусарчук, докторки філософії в галузі мистецтвознавства Олени Таранченко Націо­нальної музичної академії України імені П. І. Чайковського (Київ), докторки філософії в галузі мистецтвознавства Алли Литвиненко Полтавського національного педаго­гічного університету імені В. Короленка. Вагомий акцент на розвиток музичної ре­гіонології зробила докторка мистецтвознавства, професорка Карпатського націо­нального університету імені В. Стефаника Ганна Карась, презентувавши свою моно­графію про композитора Дениса Січинського.

Участь представників Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, що так само належить до постійних партнерів і співорганізаторів заходу, на чолі з директором, доктором філософії в галузі філологічних наук Миколою Железняком, засвідчила безпосередню інтеграцію енциклопедистики у регіональні дослідження. Доповіді співробітників Інституту розкривали перспективи енциклопедичного узага­льнення матеріалів з українознавчої регіоналістики, особливо в контексті “Енцик­лопедії Сучасної України”, де відображено персоналії, події й культурні феномени з усіх областей держави.

Слід виокремити в роботі Пленарного засідання участь науковців Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, осібно доктора філософії в галузі педа­гогічних наук, доцента Олександра Забарного з матеріалами про діяльність в Університеті Регіонального центру досліджень культури Полісся імені Григорія Са­мойленка та Олени Кавунник, модераторки Конференції, докторки філософії в галузі мистецтвознавтсва, доцентки про праці науковців із регіонів України 2022–2025 років. Актуальні в контексті музикознавчої регіоналістики матеріали про Чернігово-Сіверщину в науковому й культурно-освітньому вимірах підготували докторка педа­гогічних наук, професорка Тетяна Дорошенко та доктор філософії в галузі педаго­гічних наук Олександр Солдатенко Національного університету “Чернігівський коле­гіум” імені Т. Шевченка.

За результатами конференції до друку подано понад 50 статей, присвячених різним аспектам гуманітаристики в регіональному вимірі. Ці дослідження спри­ятимуть поглибленню знань про культурну ідентичність українських регіонів, роз­виткові енциклопедичних джерел про рідний край, формуванню повнішої картини національного культурного простору.

Регіональні аспекти гуманітарних досліджень становлять сьогодні одну з провідних тенденцій українознавства. У науково-практичній площині України як духовно культурного соціотворчого організму, вони забезпечують в громадах завдяки їх митцям багатоманітність й цілісність в системному осмисленні спадщини, що від­повідає сучасним принципам енциклопедичного пізнання національної ідентичності громад України заради її майбутнього.