“Grokipedia”: народження машинної енциклопедистики

ВСТУП

Наприкінці жовтня 2025 року було представлено нову онлайн-енциклопедію Grokipedia (https://grokipedia.com), яку створили в компанії xAI, що спеціалізується на розробках у галузі штучного інтелекту. Особливістю цієї онлайн-енциклопедії, об­сяг якої з моменту запуску склав понад 800 тис. статей відкритого доступу, є те, що її контент формується за допомогою системи штучного інтелекту Grok (Michael, 2025). Інакше кажучи, це перша велика універсальна енциклопедія, яку “пише” машина, а не люди. Не так давно редактори однієї з американських енциклопедій зауважували, що “encyclopedia making is a slow, deliberate process” (Wilson, 2006, c. 6), підкреслюючи багаторічний і колективний характер енциклопедичної праці. Нині ж ми спосте­рігаємо протилежне: велику енциклопедію підготували за лічені місяці завдяки передовим технологіям.

Енциклопедистика сучасного типу бере свій початок від появи французької Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers епохи Просвіт­ництва (Perović, 2011). Її укладачі — Дені Дідро та Жан Лерон Д’Аламбер — згурту­вали навколо видання провідних інтелектуалів свого часу, що започаткувало тради­цію створення енциклопедій на основі експертного знання. Згодом цю практику роз­винула британська Encyclopaedia Britannica, що стала взірцем систематизації все­осяжних знань про світ і закріпила за цим типом видань статус еталонного джерела достовірної інформації (Flanagin & Metzger, 2011). Відтоді таку модель творення ен­циклопедій, у якій підготовку контенту (написання, редагування, рецензування) здій­снюють фахівці відповідних галузей, називають традиційною (класичною).

Поява Wikipedia, що стала можливою завдяки розвиткові цифрових технологій і культури відкритого доступу до знань, розпочала новий, без перебільшення, революційний етап в історії енциклопедичної справи. У ній було реалізовано принцип ко­лективної участі користувачів — енциклопедичні статті, іконографію створюють не ек­сперти, а спільнота ентузіастів-волонтерів. Такий підхід, відомий як краудсорсингова модель (Mesgari et al, 2015), змінив не лише концептуальні засади підготовки енцик­лопедичного контенту. Вільний доступ до величезної кількості довідкової інформації суттєво трансформував світовий енциклопедичний ландшафт, поставивши перед традиційними енциклопедіями виклик збереження їх актуальності та довіри до них, але водночас ставши рушієм прогресивних змін у напрямі відкритості, інтерактив­ності й перманентного оновлення змісту (Jermen & Jecić, 2020; Попик, 2025), пере­творивши їх фактично з історичних джерел на повноцінні цифрові медіа з актуаль­ною та динамічно оновлюваною інформацією.

Нині формується третя модель — машинна (ШІ-генеративна), у якій створення енциклопедичних статей покладено вже не на людину, а на системи генеративного штучного інтелекту (ґрунтуючись на вже наявних знаннях, алгоритми, мовляв, здатні не лише ефективно узагальнювати та систематизувати інформацію, а й формулювати її без впливу людського чинника, тобто без притаманної людині суб’єктивності, оцінкових суджень чи ідеологічних упереджень). Генеративний штучний інтелект від часу його появи застосовують у сфері енциклопедистики, проте не як самостійного автора енциклопедичних статей, а передусім як інструмент допомоги — для пошуку, узагальнення матеріалу та перевірки фактів (Sharma, 2024; Железняк, Іщенко, 2024). Нато­мість поява Grokipedia засвідчує новий етап, що визначається переходом від людської до машинної енциклопедичної практики, коли автором текстів енциклопедії виступає алгоритм. Її розробники заявляють, що ця енциклопедія стане вдосконаленою вер­сією Wikipedia, а її мета — “давати правду, лише правду і нічого крім правди” (Chandonnet, 2025), і це, на їхню думку, можна досягти завдяки використанню штучного інтелекту. Якщо ця декларація відповідає дійсності, то, безсумнівно, треба очікувати великих змін в енциклопедичній справі. Та чи справді штучний інтелект може створити енциклопедію, що стане авторитетним джерелом достовірних знань?

Мета нашого дослідження — окреслити особливості онлайн-енциклопедії Gro­kipedia як альтернативи Wikipedia та отримати перші враження від неї як енцикло­педичного ресурсу, тобто як джерела знань.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА

Дослідження має характер вибіркового аналізу. Його об’єктом обрано статтю “Ukraine” з Grokipedia (https://grokipedia.com/page/Ukraine) та однойменну стаття з Wikipedia (https://en.wikipedia.org/wiki/Ukraine); також залучено до аналізу статтю “Russia” з Grokipedia (https://grokipedia.com/page/Russia) для додаткової експертизи. Дата звернення до трьох статей — 28.10.2025. Тексти статей — англійською мовою (прикметно, що Grokipedia допіру є одномовною енциклопедією). Особливості Groki­pedia описано шляхом зіставлення зазначених статей. Порівняльний аналіз до­зволяє ви­окремити характерні риси структури, змісту та способу подання інформації Groki­pedia на тлі іншої онлайн-енциклопедії.

Дослідження охоплює кілька взаємопов’язаних аспектів:

- структурно-композиційний рівень — особливості побудови текстів, їх обсяг, мовно-стильові характеристики та мультимедійний супровід;

- фактологічний рівень — зіставлення змістових збігів і розбіжностей, зокрема відмін у тлумаченні подій та явищ;

- наративно-ідеологічний рівень — порівняння історико-політичних інтерпре­тацій у трьох ключових тематичних вузлах:

• опис доби Київської Русі (акценти, ступінь об’єктивності, можливі упере­дження);
• висвітлення періоду відновлення незалежності України 1991 року (ціннісні наративи, інтерпретаційні рамки);
• подання сучасної війни Росії проти України (характер наративу, джерельна обґрунтованість, наявність або відсутність елементів пропаганди тощо).

Обрана дослідницька схема ґрунтується на методичних підходах, апробованих у наших попередніх дослідженнях (Железняк, Іщенко, 2023). Отже, основний метод дослідження — порівняльний контент-аналіз із елементами критичного дискурс-ана­лізу, що дає змогу простежити не лише композиційні, мовні, стилістичні розбіжності, а й фактологічні відмінності та світоглядні стратегії у поданні знань. Саме такий під­хід дає нам змогу отримати перші враження про епістемологічний профіль Groki­pedia як енциклопедії, створеної штучним інтелектом.

РЕЗУЛЬТАТИ

Контент-аналіз (структурно-композиційний та фактологічний рівень)

Стаття у Grokipedia подає всебічний образ України, охоплюючи її історію, політику, економіку, географію та культуру. У ній простежено формування країни від стародавніх поселень та Київської Русі до здобуття незалежності у 1991 році після розпаду СРСР. Значну увагу приділено сучасній російсько-українській війні, її впливу на демографію, економічний спад, а також на виклики у сфері управління та боротьби з корупцією. Описано фізичну географію України, її клімат, природні ресурси та ба­гату культурну спадщину, зокрема літературу, мистецтво, архітектуру, а також акцентовано на особливостях мовної політики. Стаття має розгалужену аналітичну структуру, при цьому поєднує якості, притаманні енциклопедичному стилю, з ри­сами, властивими статичним звітам. Основний текст містить 17,8 тис. слів і струк­турований за тематичними розділами з підзаголовками. Характерною ознакою є висока щільність фактів і статистичних даних, численні цифрові показники і велика кіль­кість посилань, що створює враження надійності (доказовості). У тексті використано покликання у квадратних дужках; у кінці — бібліографічний апарат, проте всі джерела подано лише у вигляді URL-адрес, тобто без зазначення автора, назви чи дати. Мова формальна й аналітична, з активним використанням термінології та складних синтаксичних конструкцій; тональність нейтрально-аналітична. Мультимедійний супровід (зображення, карти, схеми) відсутній.

Ще одна прикметна особливість нової енциклопедії — повна відсутність гіпер­посилань на інші статті ресурсу. Це суттєво знижує внутрішню зв’язність видання, адже, як зазначають дослідники, мережева організація знань — один з визначальних етапів еволюції енциклопедій, що розпочався з перехресних посилань у виданні Дідро та д’Аламбера (van Ewijk, 2011, 206). Саме ці перехресні посилання змінили енциклопедію із “застиглого” дерева знань на динамічну мережу, що стимулює її розростання. У сучасних електронних енциклопедіях цю функцію виконують гіперпосилання, які “автоматично збагачують текст семантичними зв’язками” (Mihalcea & Csomai, 2007). Таким чином, гіперпосилання — це не просто навігаційне покращення, а фундаментальна риса сучасної онлайн-енциклопедії, що забезпечує впорядкування знань. Відсутність внутрішніх посилань у Grokipedia може бути наслідком як тех­нічних обмежень алгоритму генерації контенту, що наразі не здатен формувати онто­логічні зв’язки між статтями, так і тимчасовим явищем, пов’язаним із початковою стадією розвитку проєкту.

Стаття у Wikipedia так само містить широкий огляд історії, географії, політики та культури України. Текст підкреслює її статус другої за величиною країни в Європі, багату, але часто суперечливу історію, починаючи від ранніх слов’янських поселень, через період процвітання Київської Русі, до століть перебування під владою сусідніх імперій. Важливими темами є трагедія Голодомору, значні втрати під час Другої сві­тової війни та здобуття незалежності у 1991 році з подальшим переходом до де­мократії, ускладненим постійною агресією з боку Росії, зокрема й анексію Криму та повномасштабне вторгнення 2022 року. Також висвітлено географічні особливості, економічні виклики (корупція), роль країни як важливого світового експортера зерна, а також її багата культурна спадщина та традиції, що зазнали впливу як сходу, так і заходу. Стаття має традиційну вікіпедійну, системно впорядковану структуру; поді­лена на розділи з підзаголовками. Її основний текст налічує 14 тис. слів та супро­вод­жений мультимедійними матеріалами (карти, таблиці, ілюстрації, схеми). Міс­тить роз­галужену систему приміток і наприкінці — повний список джерел із доклад­ними бібліографічними описами. Мова тексту формально-інформативна, невизна­чені чи спірні твердження позначаються через маркери (“потребує цитати”, “відсутня вери­фі­кація” тощо).

Отже, порівняння статей про Україну у двох онлайн-енциклопедіях засвідчує їхню структурну схожість за принципом побудови, тематичним охопленням і загаль­ним типом подання матеріалу, однак виявляє відмінності на рівні фактології та інтер­претаційних стратегій. Обидва тексти відтворюють цілісний огляд держави — від істо­рії та географії до сучасної політики й культури, — проте відмінні за методологічною логікою: Wikipedia демонструє стандартизований енциклопедичний формат із чіткою структурою, системою посилань і мультимедійною підтримкою, тоді як Grokipedia тя­жіє до аналітичного викладу з більшою насиченістю фактів і статистики, але з мен­шою прозорістю у верифікації наведеної інформації.

Дискурс-аналіз (наративно-ідеологічний рівень)

Обидві статті мають спільні наративи щодо витоків української державності, козацьких часів, культурного відродження ХІХ ст., суспільних травм ХХ ст. (Голодо­мор, репресії), консолідації ідентичності після 1991 р., посиленої подіями визвольного характеру 2014 і 2022 років. Відмінності ж фіксуємо передусім у ракурсах і наголосах. Продемонструємо це на прикладах, порівнюючи характер репрезентації знання про історичну зумовленість української ідентичності. Ця тема нерідко стає об’єктом політичних маніпуляцій, фактологічних викривлень і дезінформації, зокрема й у енциклопедичних виданнях. Так, науковці помічають неправдиві відомості про історію українського народу на сторінках англійського довідника History: The Definitive Visual Guide, у якому Київську Русь описано як частину історії Росії, а не України, до того ж сучасну війну РФ потрактовано як спеціальну військову операцію (Іщенко & Степаненко, 2024, с. 35).

Grokipedia не заперечує української спадкоємності від Русі, але менше акцентує на її ексклюзивності для українців, надаючи перевагу поліетнічній і поліцентричній інтерпретації. Це відрізняється від підходів, де Русь подають виразніше як культурно-історичну тяглість саме України. Наприклад, за М. Грушевським, “Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської, і київський період перейшов не у володимиро-московський, з якого повинна вести свій родовід Москов­ська держава й Російська імперія, а в галицько-волинський ХІІІ ст., потім у литовсько-польський ХІV–ХVІ ст.” (Грушевський, 2002, с. 78). До того ж ця енциклопедія ети­мологію топоніма “Ukraina” трактує як “прикордоння”, тобто містить семантику пери­ферійності, яка ускладнює розуміння тяглості історії українства від центру — Києва як столиці Русі.

Якщо Grokipedia підкреслює поліетнічний характер Русі (без чіткого проти­ставлення центру і периферії), то Wikipedia подає Русь як осередок східнослов’янської культури, одну з наймогутніших держав Європи, вихідною епохальною подією на землях Русі вважає хрещення 988 року, що задало православно-візантійський вектор, кодифікувало писемність (кирилична традиція) і сприяло формуванню літописання та правових норм. У такому контексті Київ постає як географічне й культурне ядро Русі (культура поширювалася з центру на периферію), через яке послідов­но про­стежується інституційна й культурно-правова тяглість українських земель від доби Русі.

У підсумку маємо таке: Grokipedia подає історію Русі в максимально узагальне­них поліетнічних рамках; у межах статті про Україну це послаблює зв’язок між Руссю і українцями. Wikipedia в цьому сенсі краще сфокусована на українському вимірі, адже підкреслює роль Києва як центру східнослов’янської цивілізації та тяглість ін­ституційно-культурної традиції — це й забезпечує прозорий зв'язок між Руссю і су­часною українською державністю.

Для глибшого аналізу досліджено статтю “Russia” з Grokipedia, де так само є розділ про Київську Русь. Grokipedia вибудовує для Росії значно чіткіший концепт спадкоємності: історію Київської Русі зображено як безперервну лінію, що природно веде до становлення Московського князівства, а згодом — Російської імперії. Ключо­вим етапом подано “відродження загальноруських претензій” у XIV ст., коли Москва нібито перебрала функцію об’єднавчого центру східного християнства. Івана III поін­терпретовано як символ офіційного відновлення “єдиної Русі”, тоді як Іван IV легіти­мізує свою владу через ідею спадкоємності Візантії, сформульовану в концепті “Тре­тього Риму”. Отже, Grokipedia формує беззаперечний ланцюг історичної тяглості “Київ → Москва → Петербург”, який фактично унеможливлює наратив про окрему українську лінію спадщини Русі, зводячи її до локального епізоду великої “російської цивілізації” (Pax Rossica).

Далі простежимо тлумачення новітнього періоду державотворення України. Обидві енциклопедії фіксують факт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року на тлі розпаду СРСР, але не вживають формули “відновлення незалежно­сті” як прямої тяглості від УНР. При цьому у Wikipedia 1991 рік подано як логічний фінал радянського періоду з виразним зв’язком з подіями 1917–1921 років (УНР → УРСР → незалежність). У Grokipedia акцент зміщено на сучасну легітимацію: Декла­рацію незалежності підтвердив загальнонаціональний референдум, що дозволило відкинути радянсько-імперську номенклатуру та утверджувати суверенність нової по­літичної спільноти. Певні розбіжності різкіше проглядаються у висвітленні подій 2014 року: Wikipedia трактує Революцію Гідності як внутрішній демократичний злам і фіксує подальший західний курс України; Grokipedia подає ширший спектр ін­терпретацій (тут і зовнішній вплив на Майдан, і взаємні претензії щодо Мінських до­мовленостей), розмиваючи ідейні засади боротьби українців, їхні прагнення суспіль­них змін.

Два тексти мають помітні відмінності в акцентах і деталізації щодо питання те­риторіальної цілісності України, особливо стосовно статусу Криму. При цьому обидві енциклопедії однозначно розглядають окупацію та анексію Криму Росією як факт, що порушує територіальну цілісність України. Grokipedia поєднує правову оцінку з дода­ванням спірних елементів: відтворює російські аргументи (“захист росіян”, “історичні претензії”), подає дані так званого референдуму, але паралельно вказує на відсутність міжнародних спостерігачів, методологічні вади та його невідповідність Конституції України. Такий “плюралістичний” спосіб викладу інформації, очевидно, зумовлений прагненням всебічності й балансу точок зору, однак це надає тексту й ідеологічної упередженості чи принаймні інформаційного засмічення, що розмиває чіткість пра­вової точки зору у висвітленні питання. Wikipedia діє економніше й категоричніше: кваліфікує дії РФ як “незаконну окупацію та анексію”, спирається на міжнародне право та позиції міжнародних інституцій, коротко фіксує роль “зелених чоловічків” і не вживає спірні цифри чи російську систему аргументацій. Такий підхід дає змогу уникнути зайвої інформації і посилити однозначність правової оцінки (зокрема й у контексті порушення Будапештського меморандуму).

Особливості висвітлення питання війни Росії проти України простежимо, порі­внюючи статті Grokipedia “Russia” та “Ukraine”. У статті про Росію війну описано як захисну операцію, спрямовану на запобігання “розширенню НАТО” та “загрозі з боку Заходу”, тоді як події Євромайдану потлумачено як “неконституційний переворот”. Така інтерпретація виправдовує війну як оборонну реакцію. Натомість у статті про Україну війну визначено як неспровоковану агресію Росії. Стаття про Росію апелює в контексті захисту “російськомовного населення” до потреби “демілітаризації та дена­цифікації” України. Український же наратив розкриває ці формули як пропагандист­ські претексти, підкреслюючи, що вони слугують прикриттям для спроб знищити українську державність і нав’язати неоімперський контроль. Перша стаття наголошує на “економічній стійкості РФ” і “успішних наступах” 2025 року, тоді як друга — сфокусована на гуманітарних наслідках, масштабних руйнуваннях, втраті населення та залежності від міжнародної допомоги. Спільним для обох є визнання того, що війна триває як боротьба на виснаження.

Отже, порівняння Grokipedia з Wikipedia дає змогу зауважити, що нова енциклопедія схиляється до узагальнених формулювань і ширшого спектру тлумачень подій та явищ, часто невиправдано подаючи нібито альтернативні точки зору (завдяки цьому фактологічна щільність у статті зростає); але за рахунок цього вона є менш послідовна у наведенні фактів та вибудуванні цілісного знання. Адже знання — це не просто механічна сума фактів і різних тлумачень, воно потребує впорядкування, узгодженості та наукової логіки, утворюючи цілісну картину світу. Wikipedia ж оперує чіткішими визначеннями, релевантними інтерпретаціями (оперує лише тими точ­ками зору, що дійсно заслуговують на увагу), систематичними посиланнями та єди­ними стандартами оформлення, що забезпечує вищу точність, надійність інформації і її системність.

Порівняння двох статей з Grokipedia, що тематично перетинаються, ще більше увиразнює протистояння в цій енциклопедії різних точок зору, загальну непослідов­ність у трактуванні історичних подій, явищ, фактів. На прикладі аналізу трактування російсько-української війни чітко бачимо, що в різних статтях представлено різні на­ративи, орієнтовані на ту чи іншу країну, без спроб їх синтезувати та вивести єдину незалежну точку зору. Можна сказати, що в такий спосіб енциклопедія прагне досяг­нути формальної нейтральності (адже не відстоює послідовно ту чи іншу позицію, а генерує в конкретному місці найбільш прийнятну, тобто вдається до політики світо­глядного чи ідеологічного пріоритету), проте це значно зменшує евристичний потен­ціал видання, оскільки втрачається пізнавальна чіткість ресурсу — у наведеному при­кладі маємо, зокрема, розмивання відповідальності сторін за війну, нівелювання мо­рально-правової асиметрії між агресором і жертвою. Забезпечити обрану позицію ен­циклопедії дозволяє обшир джерел інформації, адже будь-яку точку зору можна під­кріпити посиланням на ті чи інші видання.

Побіжний огляд джерел у статті Grokipedia “Russia” та “Ukraine” це підтвер­джує: у висвітленні спільних тем у статтях використано різні джерела (загалом у ко­жній статті бібліографічний перелік перевищує 400 позицій). Водночас привертає увагу деякий показовий їх розподіл: у статті про Україну фіксуємо 35 джерел з укра­їнськими доменами (.ua) і лише 4 з російськими (.ru), тоді як у статті про Росію, на­впаки, 43 джерела з доменом .ru і лише 4 з .ua. Така рівність (по 4 джерела “з іншого боку”) може бути не випадковою: доречно припустити, що алгоритм автоматично до­дає мінімальну кількість джерел конфронтаційної точки зору, щоб створити види­мість об’єктивного опису. Оскільки бібліографічний апарат статей значно ширший, його подальше наукове дослідження видається перспективним. Особливо це стосується статті про Росію, джерельна база якої може послугувати цінним матеріалом для аналізу російських пропагандистських наративів у виданнях країн Європи та США.

Онлайн-енциклопедії, що з розвитком комп’ютерних технологій стають дедалі різно­мантітнішими за формами й змістом, все ще “продовжують виконувати роль дже­рела, де можна не лише шукати ту чи іншу інформацію, а й перевіряти різноманітні відомості на правдивість, достовірність” (Tereszkiewicz, 2010, с. 41). У цьому контексті Wikipedia видається органічним продовженням класичної енциклопедичної традиції (хоча, при цьому, вона разюче вирізняється від них настільки, що, за деякими визначеннями, є радше квазіенциклопедією, ніж енциклопедією — Железняк, 2020, с. 16), тоді як Grokipedia, незважаючи на технологічну інноваційність і потенційно конкурентну якість, поки що сприймається як експериментальна платформа, на якій перевіряють нові підходи до організації енциклопедичного знання. “У часи дезінформації енциклопедії забезпечують когнітивну стійкість — тобто здатність суспільства відрізняти факти від маніпуляцій, зберігаючи мовну й культурну спадщину” (Bentzen, 2023, с. 143). Тому особливої ваги сьогодні набувають саме професійні онлайн-енциклопе­дії, підготовлені експертами у відповідних галузях знань. Такі ресурси, як Encyclopædia Britannica, Store Norske Leksikon, Enciclopedia Treccani (Italiana) та інші національні й універсальні енциклопедії, є найбільш надійними орієнтирами в ін­формаційному просторі, нині вони, за словами N. Bentzen, — “елементи інфраструк­тури знань, без яких неможливо підтримувати інформаційну безпеку демократій” (2023, с. 146).

ВИСНОВКИ

Технологічні інновації у сфері енциклопедистики самі по собі ще не забезпечу­ють підвищення якості й надійності представлення знань. На це впливають передусім високі редакційні стандарти, наявність системи перевірки фактів та послідовність на­укових підходів у відборі та представленні інформації. Повне покладання цих завдань на штучний інтелект може дати ефект автоматизації, але навряд чи забезпечить гли­бину, точність і відповідальність, необхідні для справжньої енциклопедичної роботи.

Наш аналіз статті “Ukraine” в Grokipedia у порівнянні з однойменною статтею Wikipedia не виявляє її переваг. Навпаки, проєкт Grokipedia, створений із застосуван­ням штучного інтелекту, наразі, на наш погляд, демонструє нижчу якість мето­дологіч­ного опрацювання матеріалу. Використані підходи свідчать про брак чіт­ких редакційних стандартів, прозорих процедур перевірки достовірності та належ­ного контролю якості контенту.

У нашому дослідженні стаття з Grokipedia продемонструвала ширший плюра­лізм інтерпретацій подій чи фактів. Проте за відсутності чітких критеріїв добору то­чок зору така багатоголосність може мати радше дезорієнтуючий ефект, ускладню­ючи розрізнення між перевіреними фактами та їх інтерпретаціями. Вміщення супе­реч­ливих або маргінальних позицій під гаслом “всебічності” розмиває межі між знан­ням і думкою, знижуючи евристичну чіткість тексту. В умовах інформаційної турбу­лент­ності спосіб подання історичних сюжетів набуває не лише пізнавального, а й су­спільно-політичного значення: різниця між лаконічним правовим трактуванням і згадкою різних оцінок перетворюється з технічного вибору на питання ціннісного під­ходу до правди й відповідальності, де важлива позиція людини (експерта).

Результати порівняння статей Grokipedia “Russia” та “Ukraine” свідчать, що ре­дакційна модель цього ресурсу побудована на принципі співіснування окремих національних дискурсів, а не на формуванні узгодженого енциклопедичного бачення. У ній фіксуємо паралельне існування несумісних інтерпретацій (як щодо спадкоєм­ності Київської Русі, так і стосовно причин та природи російсько-української війни). Ця ситуація демонструє не інтеграцію об’єктивних знань про дві країни, а зібрання національних оповідей, де кожна з них побудована на власних світоглядних пріоритетах та системі обґрунтувань.

Відсутність чітко описаної редакційної моделі та атрибуції авторства потенційно знижує довіру до текстів. У Wikipedia, натомість, анонімність авторів урівноважується відкритою інфраструктурою публічної перевірки: кожна зміна фіксується, обговорюється й за потреби коригується спільнотою. Завдяки цьому формується колективна відповідальність і прозорий механізм саморегуляції. Grokipedia, позбавлена подібних процедур фіксації та верифікації, наразі не пропонує інструментів, що б забезпечували подібний рівень довіри й контролю за змістом.

Класична енциклопедична традиція, що ґрунтується на формалізованості, перевірюваності та системності, залишається ключовою умовою культурно-інформаційної безпеки суспільства. Нові форми енциклопедичного знання можуть дати істотний ефект лише тоді, коли спрямовані на вдосконалення базових принципів достовір­ності, нейтральності та відповідальності. Інакше кажучи, цифрова трансформація має поєднувати інноваційні засоби з чіткими епістемологічними орієнтирами, без яких складно зберегти довіру до енциклопедичного знання.

Отже, у нинішньому вигляді Grokipedia з точки зору поширення знань соціо­гуманітарного характеру не демонструє суттєвих змін чи концептуальних нововве­день, які б вирізняли її серед уже наявних енциклопедичних платформ. Радше вона справляє враження спроби впливових структур створити власний проєкт — альтернативу тим ресурсам, які вже ефективно функціонують у відкритому просторі знань. З іншого боку, вже зараз стає зрозуміло, що штучний інтелект має значно вищий потенціал у сферах, де знання мають формалізований і перевірюваний характер — у точних, природничих і технічних науках. У цих галузях переважають сталі дефініції, вимірювані параметри та однозначні результати, тож алгоритмічне узагальнення не потребує інтерпретацій і світоглядних уточнень. Саме тут машинна енциклопедистика може стати ефективним інструментом автоматичного оновлення, структурування фактів, систематизації знань.

ЛІТЕРАТУРА

Грушевський, М. С. (2002). Твори (т. 1). Львів: Світ.

Железняк, М. (2017). Українська електронна енциклопедистика: тенденції розвитку та місце в інформаційному просторі держави. Енциклопедичний вісник України, 8–9, 7–21. https://doi.org/10.37068/evu.8-9.1.

Железняк, М., Іщенко, О. (2023). Україна в “Енциклопедії” Д. Дідро і Ж. Д’аламбера 18 ст. У кн. О. Новікова, У. Швайґер (ред.), Діалог мов — діалог культур. Україна і світ: збірник інтернет-конференції з україністики (с. 352–362). Мюнхен: Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана. https://doi.org/10.5281/zenodo.7599845

Железняк, М., Іщенко, О. (2024). Про деякі перспективи застосування штучного інтелекту в енциклопедистиці. Енциклопедичний вісник України, 16, 1–12. https://doi.org/10.37068/evu.16.4

Іщенко, О., Степаненко, М. (2024). Українська енциклопедистика в соціокомунікативних викликах сучасності (М. Железняк, ред.). Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://doi.org/10.37068/b/9786171402430

Попик, В. (2025). Енциклопедії в епоху змін. Бібліотечний вісник, 3, 152–157.

Bentzen, N. (2023). Knowledge supply chains in an age of truth decay: The role of encyclopedias. Studia Lexicographica, 17(32), 143–152. https://doi.org/10.33604/sl.17.32.5

Chandonnet, H. (2025, October 29). Grokipedia vs. Wikipedia: See how Elon Musk’s encyclo­pedia describes 5 hot-button topics. Business Insider. https://www.businessinsider.com/grokipedia-vs-wikipedia-differences-compared-elon-musk-2025-10

Flanagin, A. J., & Metzger, M. J. (2011). From Encyclopædia Britannica to wikipedia: Genera­tional differences in the perceived credibility of online encyclopedia information. Information, Communication & Society, 14(3), 355–374. https://doi.org/10.1080/1369118X.2010.542823

Gold, H. (2025, October 29). Elon Musk launches his version of Wikipedia. CNN. https://edition.cnn.com/2025/10/28/tech/elon-musk-launches-grokipedia-wikipedia

Jermen, N., & Jecić, Z. (2020). Towards a New Concept of Open Access Online Encyclopaedia: A Case Study from Croatia. ELPUB 2020 24th International Conference on Elec­tronic Publishing, Doha, Qatar. https://doi.org/10.4000/proceedings.elpub.2020.5

Mesgari, M., Okoli, C., Mehdi, M., Nielsen, F. Å., & Lanamäki, A. (2015). “The sum of all human knowledge”: A systematic review of scholarly research on Wikipedia content. Jour­nal of the Association for Information Science and Technology, 66(2), 219–245. https://doi.org/10.1002/asi.23172

Michael, C. (2025, October 29). Elon Musk launches encyclopedia ‘fact-checked’ by AI and aligning with rightwing views. The Guardian. https://www.theguardian.com/technology/2025/oct/28/elon-musk-grokipedia

Mihalcea, R., & Csomai, A. (2007). Wikify!: Linking documents to encyclopedic knowledge. In Proceedings of the 16th ACM Conference on Information and Knowledge Mana­gement (CIKM’07) (pp. 233–242). Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/1321440.1321475

Perović, S. (2011). Wikipedia versus the Eighteenth-Century Encyclopédie: A Comparative Analysis. Journal of the History of Ideas, 72(3), 425–444.

Sharma, A., Li, G., Tariq, H., Aliabadi, D. A., Liang, C. J., Omar, A. Y., Dhanvanthry, N., & Ng, J. Y. (2024). Introducing a novel research education initiative: the URNCST Journal Artificial Intelligence-Assisted Encyclopedia Entry Initiative. Under­graduate Re­search in Natural and Clinical Science and Technology Journal, 8(10), 1–5. https://doi.org/10.26685/urncst.749

Tereszkiewicz, A. (2024). Genre analysis of online encyclopedias. The case of Wikipedia. Jagie­llonian University Press. https://doi.org/10.4467/K8067.35/10.10.1484

Triedman, H., & Mantzarlis, A. (2025). What did Elon change? A comprehensive analysis of Grokipedia. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2511.09685

Van Ewijk, P. (2011). Encyclopedia, network, Hypertext, database: The continuing relevance of Encyclopedic Narrative and Encyclopedic novel as generic designations. Genre, 44(2), 205–222. https://doi.org/10.1215/00166928-1260205

Wilson, C. R. (2006). Encyclopedia making is a slow, deliberate process. Southern Register, 1, 2–2. https://egrove.olemiss.edu/southernregister/63