2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.1
Позначка: Дослідження з енциклопедистики
PDF
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.2
Іван Раковський – енциклопедист європейського рівня
Резюме
У статті запропоновано огляд життєвого шляху антрополога Івана Раковського – головного редактора першої української універсальної енциклопедії – «Української загальної енциклопедії» (1930–1935). Описано біографічні відомості науковця крізь призму становлення його як енциклопедиста, створення УЗЕ, її підготовки та діяльності в Науковому товаристві імені Шевченка.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.3
Цифрові довідкові ресурси сучасного літературознавства
Резюме
У статті схарактеризовано різні типи цифрових довідникових ресурсів, що ними послуговується сучасна гуманітаристика, зокрема літературознавство. Виділено три основні з них, зокрема електронну ресурс-бібліотеку, мультимедійну електронну систему й мультимедійну енциклопедичну базу. З’ясовано важливість довідникових електронних ресурсів у процесах формування сучасного інформаційного суспільства. Окрему увагу звернено на проект видання «Української літературної енциклопедії» Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та необхідність створення окремої мультимедійної енциклопедичної бази літературної енциклопедії України.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.4
Про коронавірусну інфекцію COVID-19 в українських та європейських енциклопедіях
Резюме
Нині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 років, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів.
2019-12-09 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.11.1
«Енциклопедія Сучасної України» у викликах сьогодення
Резюме
Статтю присвячено 5-й річниці електронної версії «Енциклопедії Сучасної України», представленій в мережі Інтернет (сайт esu.com.ua). Показано функції, покладені на ЕСУ, зокрема акумулювати національно релевантні знання (про Україну, українців, українство) й поширювати їх у суспільстві, відігравати важливу просвітницьку роль, виховуючи на основі цих знань патріотичні почуття в українців, розуміння національної ідеї, самоідентичності тощо. Наголошено, що функції ЕСУ будуть краще реалізовані завдяки саме появі її онлайн-версії. Веб-сайт ЕСУ має високі показники відвідуваності, позиціювання в пошукових системах (Google), забезпечує доступ до енциклопедичних знань значно ширшої аудиторії, ніж видрукуваний наклад томів. Окреслено й недоліки онлайн-версії ЕСУ, зокрема прийняту редакцією систему скорочень слів. У сучасних умовах особливого значення набувають англомовні версії статей, що сприяли б боротьбі зі стереотипами щодо України, її народу, мови, культури, історії тощо, сформованими ще радянською картиною світу й активно підтримуваними, а то й поглиблюваними адептами «русского міра».
2019-12-09 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.11.2
«Енциклопедія Сучасної України» vs. «Вікіпедія»: рівень популярності в українському інформаційному просторі
Резюме
У статті висвітлено питання популярності онлайн-енциклопедій в сучасному інформаційному просторі. Показано, що найбільшою популярністю в Україні користується енциклопедичний ресурс «Вікіпедія», натомість академічна «Енциклопедія Сучасної України» за цим параметром йому значно поступається. Різний рівень популярності двох компендіумів знань пояснено з точки зору належності кожної з них до різних типів культур, зокрема масової та елітарної (відповідно), які апріорі відрізняються за багатьма показниками, наприклад, рівнем популярності в суспільстві.
2019-12-09 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.11.3
До питання створення національної довідкової служби енциклопедично-освітнього спрямування
Резюме
Стаття висвітлює питання необхідності створення національної довідкової служби, що функціонувала б у вигляді безкоштовної телефонної лінії і, можливо, базувалася б на основі сучасних українських енциклопедичних ресурсів. Поява такої служби обґрунтована у зв’язку з міжнародним соціальним рухом ціложиттєвого навчання (lifelong learning), яким в Україні опікується Всеукраїнське координаційне бюро Міжнародної громадсько-державної програми «Освіта дорослих України». Концепція ціложиттєвого навчання відстоює науково виважену ідею про здатність людини навчатися в будь-якому віці. Її визначено Радою Європи важливим компонентом європейської соціальної моделі. Відповідно, одним із завдань європейських держав є забезпечення прагнень громадян до розвитку, отримання ними освіти впродовж усього життя. Ідея створення національної довідкової служби в Україні ґрунтується на досвіді європейських країн, зокрема Великої Британії, у якій діє служба «Learndirect» («Навчання навпростець»).
2019-12-09 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.11.7
30-річчя відновлення діяльності НТШ в Україні (здобутки в царині енциклопедистики)
Резюме
У статті в загальних рисах окреслено періодизацію діяльності Наукового товариства імені Шевченка, починаючи від 1873 року. Особливу увагу звернено на новітній період, пов’язаний із відновленням у 1989 році Товариства в Україні. Висвітлено видавничу діяльність Наукового товариства імені Шевченка в новітній період, зокрема, схарактеризовано її енциклопедичний напрям (згадано про «Енциклопедію українознавства», «Енциклопедію української діаспори», «Енциклопедію Сучасної України» та «Енциклопедію НТШ»).
2018-12-22 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.10.1
Енциклопедична справа в Національній академії наук України: історія та сьогодення
Резюме
У дослідженні (оприлюднено на круглому столі «Енциклопедистика в діяльності Національної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка», приуроченого до 100-річчя Національної академії наук України") схарактеризовано українську академічну енциклопедичну справу. Увагу акцентовано на особливостях розвитку енциклопедистики в Національній академії наук України: окреслено її зародження та найважливіші академічні енциклопедичні видання. Проаналізовано спектр енциклопедичних проектів за науковими напрямами та зроблено висновок про значне кількісне переважання представлення знань у форматі енциклопедій суспільно-гуманітарних наук над природничими й технічними. Запропоновано власне бачення подальшого розвитку академічної енциклопедистики.
2018-12-22 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.10.2
Про порушення і захист «екології» енциклопедичних знань (огляд звіту Центру досліджень Європейського парламенту про національні онлайн-енциклопедії в країнах Європи)
Резюме
Дослідження (оприлюднено на круглому столі «Енциклопедистика в діяльності Національної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка», приуроченого до 100-річчя Національної академії наук України) присвячено питанням екосистеми енциклопедичних знань. Річ у тім, що довідкову інформацію нині дедалі частіше використовують як засіб маніпуляції громадською свідомістю (з політичних, ідеологічних, економічних тощо міркувань), що яскраво помітно на прикладі онлайн-енциклопедій з вільним доступом до редагування розміщеної інформації, зокрема таких, як «Вікіпедія». Статтю побудовано на основі опису аналітичного звіту про онлайн-енциклопедії в країнах Європи, який підготували фахівці Європейського парламенту.Галузева енциклопедія як важливий етап розвитку наукової дисципліни та її терміносистеми (на прикладі циклу праць із гірництва й геології «Гірнича енциклопедія»)
Резюме
У статті (дослідження оприлюднено на круглому столі «Енциклопедистика в діяльності Національної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка», приуроченого до 100-річчя Національної академії наук України) на прикладі циклу праць «Гірнича енциклопедія» показано особливості розвитку окремих наукових дисциплін – гірництва, геології; передусім їх фахового термінологічного забезпечення. Стаття характеризує «Гірничу енциклопедію», її актуальність для технічної освіти в Україні, інтеграції загалом вітчизняної вищої освіти в європейський та світовий освітній простір.
2018-12-22 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.10.4
Академічні онлайн-енциклопедії в контексті розвитку сучасного інформаційного простору
Резюме
У статті схарактеризовано явище електронної енциклопедистики й досліджено електронні енциклопедії, створені установами Національної академії наук України, що функціонують в інтернет-середовищі. Виявлено, що електронні енциклопедії можна поділити на кілька різновидів, основний із яких – онлайн-енциклопедії, що найбільшою мірою вирізняються на тлі класичних друкованих видань характеристиками, спричиненими розвитком інформаційних технологій. Відповідно до цього поділу окреслено вітчизняні академічні енциклопедичні ресурси. Висунуто ідею щодо актуальності створення онлайн-енциклопедії про Національну академію наук України, а також констатовано, що наявні онлайн-енциклопедії не забезпечені повною мірою великим спектром технологічних можливостей їх використання.
2017-12-17 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.8-9.1
Українська електронна енциклопедистика: тенденції розвитку та місце в інформаційному просторі держави
Резюме
Здійснено аналіз електронних енциклопедій в українському інформаційному просторі. Досліджено, що електронні енциклопедії поділяються на дві великі групи – цифрові аналоги друкованих видань, наприклад, онлайн-версія «Енциклопедії Сучасної України», і самостійні енциклопедичні веб-проекти, серед яких найпопулярнішою є Вікіпедія (входить до найбільш відвідуваних сайтів в українському інформаційному просторі). Незважаючи на те, що електронні енциклопедії мають низку переваг, відмовлятися від друкованих класичних видань немає підстав. З погляду розвитку українського інформаційного простору важливо, щоб будь-який енциклопедичний проект, націлений на виготовлення друкованого продукту, був представлений також електронною версією в мережі Інтернет.
2017-12-17 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.8-9.2
Проблеми поєднання наукової і творчої спадщини у статтях-персоналіях «Енциклопедії Сучасної України»
Резюме
У статті показано, що в «Енциклопедії Сучасної України» у статтях про вчених є тенденція висвітлювати інші, окрім наукового, види діяльності персоналій. У зв’язку з цим простежено основні проблеми, що виникають у процесі подання інформації про особу, яка відома не лише науковою, а й іншою діяльністю (суспільною, громадсько-політичною, мистецькою, літературною, спортивною тощо). Часто цей бік діяльності науковця залишається осторонь уваги укладачів енциклопедичних видань, особливо галузевих. Звернено увагу на особливості подання інформації в статті-персоналії залежно від характеру реалізації особи в кількох галузях життєдіяльності.
2017-12-17 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.8-9.3
Енциклопедична справа як технологія поширення й пропаганди духовних цінностей держави
Резюме
У дослідженні енциклопедичні видання висвітлено з точки зору їхнього впливу на громадську думку. Зауважено, що за радянської доби найвагоміші енциклопедії, як-то «Велика радянська енциклопедія» чи «Українська радянська енциклопедія», слугували стратегічним інструментом пропаганди комуністичної ідеології, популяризації радянського соціалізму тощо. З’ясовано, що підготовка енциклопедичних видань національного характеру в сьогоднішніх умовах може розглядатися як дієвий засіб прищеплювання національних цінностей в українському суспільстві.
2017-12-17 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.8-9.4
«Енциклопедія українознавства» як об’єкт і джерельна база в наукових дослідженнях
Резюме
У статті (містить результати досліджень, проведених при грантовій підтримці Держаного фонду фундаментальних досліджень за конкурсним проектом Ф77) простежено оцінки різних експертів щодо «Енциклопедії українознавства», окреслено основні напрямки наукових досліджень, у яких ця енциклопедія слугує об’єктом наукової уваги або джерелом цитованої інформації.
2015-12-17 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.6-7.1
Бразилійська Україна
Резюме
2015-12-17 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.6-7.2
Видатні особистості козацького роду Скоропадських
Резюме
2015-12-17 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.6-7.3
Львівська університетська медична школа в «Енциклопедії львівського університету»
Резюме
2015-12-17 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.6-7.8