2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.1

Картографічна спадщина Володимира Кубійовича (на прикладі «Історичного атласу України»)

Іван Савчук
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 9–16.
РезюмеДослідження присвячено німецькомовній картографічній праці про Україну 1941 року («Handschrift-Karten zur Geschichte, Volkstumskunde und Wirtschaft der Ukraine»), відомій як «Історичний атлас України». Існує думка, що її автор – український географ, енциклопедист В. Кубійович. З ін­шого боку, є підґрунтя припускати, що В. Кубійович не укладав цей атлас, передусім із тієї обставини, що у своїй бібліографії не згадує відповідного твору. Наш аналіз дає підстави вважати, що «Історичний атлас України» створе­но не з науково-освітньою метою, а через політичні потреби. Імовірно, В. Ку­бійович був долучений до його підготовки у зв’язку з соціально-політичними умовами, в яких він опинився.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.2

Іван Раковський – енциклопедист європейського рівня

Наталія Черниш
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 17–30.
РезюмеУ статті запропоновано огляд життєвого шляху антрополога Івана Раковського – головного редактора першої української універсальної енциклопедії – «Української загальної енциклопедії» (1930–1935). Описано біо­графічні відомості науковця крізь призму становлення його як енциклопедиста, створення УЗЕ, її підготовки та діяльності в Науковому товаристві імені Шевченка.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.3

Цифрові довідкові ресурси сучасного літературознавства

Леся Демська-Будзуляк
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 31–43.
РезюмеУ статті схарактеризовано різні типи цифрових довідникових ресурсів, що ними послуговується сучасна гуманітаристика, зокрема літературо­знавство. Виділено три основні з них, зокрема електронну ресурс-бібліотеку, мультимедійну електронну систему й мультимедійну енциклопедичну базу. З’ясовано важливість довідникових електронних ресурсів у процесах формування сучасного інформаційного суспільства. Окрему увагу звернено на проект видання «Української літературної енциклопедії» Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та необхідність створення окремої мультимедійної енциклопедичної бази літературної енциклопедії України.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.4

Про коронавірусну інфекцію COVID-19 в українських та європейських енциклопедіях

Микола Железняк, Олександр Іщенко
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 44–57.
РезюмеНині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 ро­ків, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів.
PDF
2019-12-09  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.11.1

«Енциклопедія Сучасної України» у викликах сьогодення

Микола Железняк
Енциклопедичний вісник України, 2019, вип. 11, с. 7–22.
РезюмеСтаттю присвячено 5-й річниці електронної версії «Енциклопедії Сучасної України», представленій в мережі Інтернет (сайт esu.com.ua). Показано функції, покладені на ЕСУ, зокрема акумулювати націо­­нально релевантні знання (про Україну, українців, українство) й поширювати їх у суспільстві, відігравати важливу просвітницьку роль, виховуючи на основі цих знань патріотичні почуття в українців, розуміння національної ідеї, самоідентичності тощо. Наголошено, що функції ЕСУ будуть краще реалізовані завдяки саме появі її онлайн-версії. Веб-сайт ЕСУ має високі показники відвідуваності, позиціювання в пошукових системах (Google), забезпечує доступ до енциклопедичних знань значно ширшої аудиторії, ніж видрукуваний наклад томів. Окреслено й недоліки онлайн-версії ЕСУ, зокрема прийняту редакцією систему скорочень слів. У сучасних умовах особливого значення набувають англомовні версії статей, що сприяли б боротьбі зі стереотипами щодо України, її народу, мови, культури, історії тощо, сформованими ще радянською картиною світу й активно підтримуваними, а то й поглиблюваними адептами «русского міра».
PDF
2019-12-09  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.11.2

«Енциклопедія Сучасної України» vs. «Вікіпедія»: рівень популярності в українському інформаційному просторі

Олександр Іщенко
Енциклопедичний вісник України, 2019, вип. 11, с. 23–30.
РезюмеУ статті висвітлено питання популярності онлайн-енциклопедій в сучасному інформаційному просторі. Показано, що найбільшою популярністю в Україні користується енциклопедичний ресурс «Вікіпедія», натомість академічна «Енциклопедія Сучасної України» за цим параметром йому значно поступається. Різний рівень популярності двох компендіумів знань пояснено з точки зору належності кожної з них до різних типів культур, зок­рема масової та елітарної (відповідно), які апріорі відрізняються за багатьма показниками, наприклад, рівнем популярності в суспільстві.
PDF
2019-12-09  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.11.3

До питання створення національної довідкової служби енциклопедично-освітнього спрямування

Сергій Болтівець
Енциклопедичний вісник України, 2019, вип. 11, с. 31–39.
РезюмеСтаття висвітлює питання необхідності створення національної довідкової служби, що функціонувала б у вигляді безкоштовної телефонної лінії і, можливо, базувалася б на основі сучасних українських енциклопедичних ресурсів. Поява такої служби обґрунтована у зв’язку з міжнародним соціальним рухом ціложиттєвого навчання (lifelong learning), яким в Україні опікується Всеукраїнське координаційне бюро Міжнародної громадсько-державної програми «Освіта дорослих України». Концепція ціложиттєвого навчання відстоює науково виважену ідею про здатність людини навчатися в будь-якому віці. Її визначено Радою Європи важливим компонентом європейської соціальної моделі. Відповідно, одним із завдань європейських держав є забезпечення прагнень громадян до розвитку, отримання ними освіти впродовж усього життя. Ідея створення національної довідкової служби в Україні ґрунтується на досвіді європейських країн, зокрема Великої Британії, у якій діє служба «Learndirect» («Навчання навпростець»).
PDF
2019-12-09  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.11.7

30-річчя відновлення діяльності НТШ в Україні (здобутки в царині енциклопедистики)

Роман Кушнір, Андрій Фелонюк
Енциклопедичний вісник України, 2019, вип. 11, с. 58–64.
РезюмеУ статті в загальних рисах окреслено періодизацію діяльності Наукового товариства імені Шевченка, починаючи від 1873 року. Особливу увагу звернено на новітній період, пов’язаний із відновленням у 1989 році Товариства в Україні. Висвітлено видавничу діяльність Наукового товариства імені Шевченка в новітній період, зокрема, схарактеризовано її енциклопедичний напрям (згадано про «Енциклопедію українознавства», «Енциклопедію української діаспори», «Енциклопедію Сучасної України» та «Енциклопедію НТШ»).
PDF
2018-12-22  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.10.1

Енциклопедична справа в Національній академії наук України: історія та сьогодення

Микола Железняк
Енциклопедичний вісник України, 2018, вип. 10, с. 6–18.
РезюмеУ дослідженні (оприлюднено на круглому столі «Енциклопедистика в діяльності Національної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка», приуроченого до 100-річчя Національної академії наук України") схарактеризовано українську академічну енциклопедичну справу. Увагу акцентовано на особливостях розвитку енциклопедистики в Національній академії наук України: окреслено її зародження та найважливіші академічні енциклопедичні видання. Проаналізовано спектр енциклопедичних проектів за науковими напрямами та зроблено висновок про значне кількісне переважання представлення знань у форматі енциклопедій суспільно-гуманітарних наук над природничими й технічними. Запропоновано власне бачення подальшого розвитку академічної енциклопедистики.
PDF
2018-12-22  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.10.2

Про порушення і захист «екології» енциклопедичних знань (огляд звіту Центру досліджень Європейського парламенту про національні онлайн-енциклопедії в країнах Європи)

Олександр Іщенко
Енциклопедичний вісник України, 2018, вип. 10, с. 19–30.
РезюмеДослідження (оприлюднено на круглому столі «Енциклопедистика в діяльності Національної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка», приуроченого до 100-річчя Національної академії наук України) присвячено питанням екосистеми енциклопедичних знань. Річ у тім, що довідкову інформацію нині дедалі частіше використовують як засіб маніпуляції громадською свідомістю (з політичних, ідеологічних, економічних тощо міркувань), що яскраво помітно на прикладі онлайн-енциклопедій з вільним доступом до редагування розміщеної інформації, зокрема таких, як «Вікіпедія». Статтю побудовано на основі опису аналітичного звіту про онлайн-енциклопедії в країнах Європи, який підготували фахівці Європейського парламенту.
PDF
2018-12-22  |  Open access  |  

Галузева енциклопедія як важливий етап розвитку наукової дисципліни та її терміносистеми (на прикладі циклу праць із гірництва й геології «Гірнича енциклопедія»)

Володимир Білецький, Геннадій Гайко
Енциклопедичний вісник України, 2018, вип. 10, с. 31–38.
РезюмеУ статті (дослідження оприлюднено на круглому столі «Енциклопедистика в діяльності Націо­нальної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка», приуроченого до 100-річчя Національної академії наук України) на прикладі циклу праць «Гірнича енциклопедія» показано особливості розвит­ку окремих наукових дисциплін – гірництва, геології; передусім їх фахового термінологічного забезпечення. Стаття характеризує «Гірничу енциклопедію», її актуальність для технічної освіти в Україні, інтеграції загалом вітчизняної вищої освіти в європейський та світовий освітній простір.
PDF
2018-12-22  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.10.4

Академічні онлайн-енциклопедії в контексті розвитку сучасного інформаційного простору

Микола Железняк, Олександр Іщенко
Енциклопедичний вісник України, 2018, вип. 10, с. 39–49.
РезюмеУ статті схарактеризовано явище електронної енциклопедистики й досліджено електронні енциклопедії, створені установами Національної академії наук Украї­ни, що функціонують в інтернет-середовищі. Виявлено, що електронні енциклопедії можна поділити на кілька різновидів, основний із яких – онлайн-енциклопедії, що найбільшою мірою вирізняються на тлі класичних друкованих видань характеристиками, спричиненими розвитком інформаційних технологій. Відповідно до цього поділу окреслено вітчизняні академічні енциклопедичні ресурси. Висунуто ідею щодо актуальності створення онлайн-енциклопедії про Національну академію наук України, а також констатовано, що наявні онлайн-енциклопедії не забезпечені повною мірою великим спектром технологічних можливостей їх використання.
PDF
2017-12-17  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.8-9.1

Українська електронна енциклопедистика: тенденції розвитку та місце в інформаційному просторі держави

Микола Железняк
Енциклопедичний вісник України, 2017, вип. 8–9, с. 7–21.
РезюмеЗдійснено аналіз електронних енциклопедій в українському інформаційному просторі. Досліджено, що електронні енциклопедії поділяються на дві великі групи – цифрові аналоги друкованих видань, наприклад, онлайн-версія «Енциклопедії Сучасної України», і самостійні енциклопедичні веб-проекти, серед яких найпопулярнішою є Вікіпедія (входить до найбільш відвідуваних сайтів в українському інформаційному просторі). Незважаючи на те, що електронні енциклопедії мають низку переваг, відмовлятися від друкованих класичних видань немає підстав. З погляду розвитку українського інформаційного простору важливо, щоб будь-який енциклопедичний проект, націлений на виготовлення друкованого продукту, був представлений також електронною версією в мережі Інтернет.
PDF
2017-12-17  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.8-9.2

Проблеми поєднання наукової і творчої спадщини у статтях-персоналіях «Енциклопедії Сучасної України»

Олег Савченко
Енциклопедичний вісник України, 2017, вип. 8–9, с. 22–28.
РезюмеУ статті показано, що в «Енциклопедії Сучасної України» у статтях про вчених є тенденція висвітлювати інші, окрім наукового, види діяльності персоналій. У зв’язку з цим простежено основні проблеми, що виникають у процесі подання інформації про особу, яка відома не лише науковою, а й іншою діяльністю (суспільною, громадсько-політичною, мистецькою, літературною, спортивною тощо). Часто цей бік діяльності науковця залишається осторонь уваги укладачів енциклопедичних видань, особливо галузевих. Звернено увагу на особливості подання інформації в статті-персоналії залежно від характеру реалізації особи в кількох галузях життєдіяльності.
PDF
2017-12-17  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.8-9.3

Енциклопедична справа як технологія поширення й пропаганди духовних цінностей держави

Руслан Пилипчук
Енциклопедичний вісник України, 2017, вип. 8–9, с. 29–39.
РезюмеУ дослідженні енциклопедичні видання висвітлено з точки зору їхнього впливу на громадську думку. Зауважено, що за радянської доби найвагоміші енциклопедії, як-то «Велика радянська енциклопедія» чи «Українська радянська енциклопедія», слугували стратегічним інструментом пропаганди комуністичної ідеології, популяризації радянського соціалізму тощо. З’ясовано, що підготовка енциклопедичних видань національного характеру в сьогоднішніх умовах може розглядатися як дієвий засіб прищеплювання національних цінностей в українському суспільстві.
PDF
2017-12-17  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.8-9.4

«Енциклопедія українознавства» як об’єкт і джерельна база в наукових дослідженнях

Микола Железняк, Олександр Іщенко
Енциклопедичний вісник України, 2017, вип. 8–9, с. 40–54.
РезюмеУ статті (містить результати досліджень, проведених при грантовій підтримці Держаного фонду фундаментальних досліджень за конкурсним проектом Ф77) простежено оцінки різних експертів щодо «Енциклопедії українознавства», окреслено основні напрямки наукових досліджень, у яких ця енциклопедія слугує об’єктом наукової уваги або джерелом цитованої інформації.
PDF