Микола Железняк, Олександр Іщенко
Резюме
Нині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 років, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів. PDF
Роман Кушнір, Андрій Фелонюк
Резюме
У статті в загальних рисах окреслено періодизацію діяльності Наукового товариства імені Шевченка, починаючи від 1873 року. Особливу увагу звернено на новітній період, пов’язаний із відновленням у 1989 році Товариства в Україні. Висвітлено видавничу діяльність Наукового товариства імені Шевченка в новітній період, зокрема, схарактеризовано її енциклопедичний напрям (згадано про «Енциклопедію українознавства», «Енциклопедію української діаспори», «Енциклопедію Сучасної України» та «Енциклопедію НТШ»). PDF
Володимир Білецький, Геннадій Гайко
Резюме
У статті (дослідження оприлюднено на круглому столі «Енциклопедистика в діяльності Національної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка», приуроченого до 100-річчя Національної академії наук України) на прикладі циклу праць «Гірнича енциклопедія» показано особливості розвитку окремих наукових дисциплін – гірництва, геології; передусім їх фахового термінологічного забезпечення. Стаття характеризує «Гірничу енциклопедію», її актуальність для технічної освіти в Україні, інтеграції загалом вітчизняної вищої освіти в європейський та світовий освітній простір. PDF
Микола Железняк, Олександр Іщенко
Резюме
У статті схарактеризовано явище електронної енциклопедистики й досліджено електронні енциклопедії, створені установами Національної академії наук України, що функціонують в інтернет-середовищі. Виявлено, що електронні енциклопедії можна поділити на кілька різновидів, основний із яких – онлайн-енциклопедії, що найбільшою мірою вирізняються на тлі класичних друкованих видань характеристиками, спричиненими розвитком інформаційних технологій. Відповідно до цього поділу окреслено вітчизняні академічні енциклопедичні ресурси. Висунуто ідею щодо актуальності створення онлайн-енциклопедії про Національну академію наук України, а також констатовано, що наявні онлайн-енциклопедії не забезпечені повною мірою великим спектром технологічних можливостей їх використання. PDF
Микола Железняк, Олександр Іщенко
Резюме
У статті (містить результати досліджень, проведених при грантовій підтримці Держаного фонду фундаментальних досліджень за конкурсним проектом Ф77) простежено оцінки різних експертів щодо «Енциклопедії українознавства», окреслено основні напрямки наукових досліджень, у яких ця енциклопедія слугує об’єктом наукової уваги або джерелом цитованої інформації. PDF
Володимир Гриновець, Володимир Синиця, Ольга Ріпецька