2020-11-13  |  Open access  |  

Від головного редактора

Микола Железняк
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 5–8.
РезюмеПередмова головного редактора до 12-го випуску "Енциклопедичного вісника України".
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.1

Картографічна спадщина Володимира Кубійовича (на прикладі «Історичного атласу України»)

Іван Савчук
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 9–16.
РезюмеДослідження присвячено німецькомовній картографічній праці про Україну 1941 року («Handschrift-Karten zur Geschichte, Volkstumskunde und Wirtschaft der Ukraine»), відомій як «Історичний атлас України». Існує думка, що її автор – український географ, енциклопедист В. Кубійович. З ін­шого боку, є підґрунтя припускати, що В. Кубійович не укладав цей атлас, передусім із тієї обставини, що у своїй бібліографії не згадує відповідного твору. Наш аналіз дає підстави вважати, що «Історичний атлас України» створе­но не з науково-освітньою метою, а через політичні потреби. Імовірно, В. Ку­бійович був долучений до його підготовки у зв’язку з соціально-політичними умовами, в яких він опинився.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.2

Іван Раковський – енциклопедист європейського рівня

Наталія Черниш
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 17–30.
РезюмеУ статті запропоновано огляд життєвого шляху антрополога Івана Раковського – головного редактора першої української універсальної енциклопедії – «Української загальної енциклопедії» (1930–1935). Описано біо­графічні відомості науковця крізь призму становлення його як енциклопедиста, створення УЗЕ, її підготовки та діяльності в Науковому товаристві імені Шевченка.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.3

Цифрові довідкові ресурси сучасного літературознавства

Леся Демська-Будзуляк
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 31–43.
РезюмеУ статті схарактеризовано різні типи цифрових довідникових ресурсів, що ними послуговується сучасна гуманітаристика, зокрема літературо­знавство. Виділено три основні з них, зокрема електронну ресурс-бібліотеку, мультимедійну електронну систему й мультимедійну енциклопедичну базу. З’ясовано важливість довідникових електронних ресурсів у процесах формування сучасного інформаційного суспільства. Окрему увагу звернено на проект видання «Української літературної енциклопедії» Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та необхідність створення окремої мультимедійної енциклопедичної бази літературної енциклопедії України.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.4

Про коронавірусну інфекцію COVID-19 в українських та європейських енциклопедіях

Микола Железняк, Олександр Іщенко
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 44–57.
РезюмеНині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 ро­ків, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.5

Внесок Петра Ротача в українську енциклопедистику, літературознавство, краєзнавство

Марина Федорова
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 58–64.
РезюмеУ 2020 році Петро Ротач міг би святкувати своє 95-річчя. Та життєвий шлях відомого українського письменника з Полтавського краю скінчився ще 2007 року. Цю статтю присвячуємо основним його здобуткам у різних соціогуманітарних науках, у яких працював найактивніше, – літературознавстві, краєзнавстві та енциклопедистиці.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.6

«Енциклопедія Носівщини» – перша онлайн-енциклопедія Чернігівщини

Юрій Пероганич
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 65–71.
РезюмеУ статті висвітлено особливості створення й структури регіональної «Енциклопедії Носівщнини» – онлайн-енциклопедії відкритого типу, заснованої 2019 року за зразком «Вікіпедії». Окреслено спільні риси з «Вікіпедією», коло авторів і тих, хто сприяє поповненню енциклопедії новими матеріалами.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.7

«Енциклопедія Коломийщини»: від ідеї до втілення

Микола Савчук
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 72–79.
РезюмеУ статті представлено досвід підготовки «Енциклопедії Коло­мийщини». Схарактеризовано особливості структури багатотомного енциклопедичного видання, редакторсько-видавничого процесу. Описано пе­ред­умови появи енциклопедії про Коломийщину, окреслено важливі відомості цього краю і необхідність їхнього висвітлення в енциклопедичному форматі.
PDF
2020-11-13  |  Open access  |   https://doi.org/10.37068/evu.12.8

«Українська Релігієзнавча Енциклопедія»: історія ідеї та проблеми її втілення

Анатолій Колодний, Людмила Филипович
Енциклопедичний вісник України, 2020, вип. 12, с. 80–85.
РезюмеУ статті здійснено огляд «Української Релігієзнавчої Енциклопедії», що невдовзі з’явиться друком. Видання підготовлено академічним колективом 20 років тому. Висвітлено історію створення енциклопедії, її особливості, здобутки, проблеми та перспективи.
PDF