Випуск 12 (2020)
Випуск містить наукові розвідки з енциклопедистики та біографістики. Подано огляд важливих українських енциклопедій. Окремі статті присвячено 120-річчю від дня народження Володимира Кубійовича – головного редактора “Енциклопедії українознавства“ та 85-й річниці від часу опублікування 3-х томів «Української загальної енциклопедії».
Зміст
Випуск містить наукові розвідки з енциклопедистики та біографістики. Подано огляд важливих українських енциклопедій. Окремі статті присвячено 120-річчю від дня народження Володимира Кубійовича – головного редактора “Енциклопедії українознавства“ та 85-й річниці від часу опублікування 3-х томів «Української загальної енциклопедії».
ЗмістPDF
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.1
Картографічна спадщина Володимира Кубійовича (на прикладі «Історичного атласу України»)
Резюме
Дослідження присвячено німецькомовній картографічній праці про Україну 1941 року («Handschrift-Karten zur Geschichte, Volkstumskunde und Wirtschaft der Ukraine»), відомій як «Історичний атлас України». Існує думка, що її автор – український географ, енциклопедист В. Кубійович. З іншого боку, є підґрунтя припускати, що В. Кубійович не укладав цей атлас, передусім із тієї обставини, що у своїй бібліографії не згадує відповідного твору. Наш аналіз дає підстави вважати, що «Історичний атлас України» створено не з науково-освітньою метою, а через політичні потреби. Імовірно, В. Кубійович був долучений до його підготовки у зв’язку з соціально-політичними умовами, в яких він опинився.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.2
Іван Раковський – енциклопедист європейського рівня
Резюме
У статті запропоновано огляд життєвого шляху антрополога Івана Раковського – головного редактора першої української універсальної енциклопедії – «Української загальної енциклопедії» (1930–1935). Описано біографічні відомості науковця крізь призму становлення його як енциклопедиста, створення УЗЕ, її підготовки та діяльності в Науковому товаристві імені Шевченка.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.3
Цифрові довідкові ресурси сучасного літературознавства
Резюме
У статті схарактеризовано різні типи цифрових довідникових ресурсів, що ними послуговується сучасна гуманітаристика, зокрема літературознавство. Виділено три основні з них, зокрема електронну ресурс-бібліотеку, мультимедійну електронну систему й мультимедійну енциклопедичну базу. З’ясовано важливість довідникових електронних ресурсів у процесах формування сучасного інформаційного суспільства. Окрему увагу звернено на проект видання «Української літературної енциклопедії» Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та необхідність створення окремої мультимедійної енциклопедичної бази літературної енциклопедії України.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.4
Про коронавірусну інфекцію COVID-19 в українських та європейських енциклопедіях
Резюме
Нині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 років, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.5
Внесок Петра Ротача в українську енциклопедистику, літературознавство, краєзнавство
Резюме
У 2020 році Петро Ротач міг би святкувати своє 95-річчя. Та життєвий шлях відомого українського письменника з Полтавського краю скінчився ще 2007 року. Цю статтю присвячуємо основним його здобуткам у різних соціогуманітарних науках, у яких працював найактивніше, – літературознавстві, краєзнавстві та енциклопедистиці.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.6
«Енциклопедія Носівщини» – перша онлайн-енциклопедія Чернігівщини
Резюме
У статті висвітлено особливості створення й структури регіональної «Енциклопедії Носівщнини» – онлайн-енциклопедії відкритого типу, заснованої 2019 року за зразком «Вікіпедії». Окреслено спільні риси з «Вікіпедією», коло авторів і тих, хто сприяє поповненню енциклопедії новими матеріалами.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.7
«Енциклопедія Коломийщини»: від ідеї до втілення
Резюме
У статті представлено досвід підготовки «Енциклопедії Коломийщини». Схарактеризовано особливості структури багатотомного енциклопедичного видання, редакторсько-видавничого процесу. Описано передумови появи енциклопедії про Коломийщину, окреслено важливі відомості цього краю і необхідність їхнього висвітлення в енциклопедичному форматі.
2020-11-13 |
Open access |
https://doi.org/10.37068/evu.12.8