Енциклопедичний вісник України

«Енциклопедичний вісник України» (англ. The Encyclopedia Herald of  Ukraine | translit. Entsykpopedychnyi Visnyk Ukrainy) – рецензований щорічник Інституту енциклопедичних досліджень НАН України.

Друкується від 2009 року й підтримується міжнародною редакційною колегією.

ISSN 2706-9990 (print)
ISSN 2707-000X (online)
DOI 10.37068/evu


Галузь знань:

гуманітарні науки (03), культура і мистецтво (02)

Спеціальність:
.

історія та археологія (032), філологія (035), інформаційна, бібліотечна та архівна справа (029), культурологія (034)

Мови:

українська, англійська

Періодичність:

раз на рік (вихід друком – у 4-му кварталі)


Тематика і мета видання

«Енциклопедичний вісник України» публікує теоретичні й методологічні дослідження, біографічні розвідки, огляди енциклопедичних видань. Основна тематика – енциклопедистика від найдавніших часів до сьогодення (історія поширення енциклопедичних знань, сучасний стан розвитку енциклопедичної справи, особливості підготовки енциклопедій та енциклопедичних статей, роль і значення енциклопедій, типологія енциклопедичної літератури, енциклопедисти й енциклопедичні школи тощо).

Історія, філологія та інформаційна справа – спеціальності, що прямо стосуються тематики вісника, проте видання, по суті, кросдисциплінарне, оскільки енциклопедичні студії провадять представники різних наук, фактично всіх, де готують енциклопедії, а найчастіше – різних гуманітарних, культурологічних, соціальних тощо.

Основна місія – сприяти застосуванню наукового підходу до підготовки сучасних енциклопедичних видань, що розглядаємо як запоруку ефективного й активного використання достовірних енциклопедичних знань, необхідних для суспільного розвитку України й інших країн світу.

Цільова аудиторія

Дослідники й укладачі енциклопедій, лексикографи, історики, книгознавці, фахівці з бібліотечної справи, архівної справи, біографістики, бібліографістики , книгознавства, наукової інформатики тощо.

Політика відкритого доступу

«Енциклопедичний вісник України» дотримується політики відкритого доступу до опублікованого матеріалу, визнаючи пріоритетними принципи вільного поширення наукової інформації та обміну знаннями задля глобального суспільного розвитку.

Матеріали збірника поширюються в мережі Інтернет на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY. Користувачі мають можливість вільно читати, завантажувати, копіювати контент із навчальною та науковою метою, а також розповсюджувати його у вигляді цитувань з обов’язковим покликанням на джерело з указівкою на авторство.

Редакційно-видавнича модель

«Енциклопедичний вісник України» має редакційну колегію (діє на основах редакційної етики: приймає рукописи від авторів, рецензує рукописи, взаємодіючи з авторами й забезпечуючи якість, достовірність авторського матеріалу, відсутність академічного плагіату, та акцептує або ж відхиляє їх), а також залучає фахівців Інституту енциклопедичних досліджень НАН України для літературного й технічного редагування, макетування видання, його опублікування (друк накладу, розміщення електронної версії на сайті) й розповсюдження (доставка обов’язкових примірників, забезпечення представленості статей видання в реферативних базах даних тощо).

Рішення про опублікування кожного випуску видання погоджує вчена рада Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (згідно зі статутом установи).

Згідно з такою моделлю кожна стаття проходить кілька етапів: приймання авторського рукопису в електронному вигляді (через електронну форму або на електронну адресу), рецензування, схвалення до включення у випуск або ж відхилення, літературне й технічне редагування випуску, його підготовка до друку, затвердження до друку, опублікування випуску.

Рецензування

Рецензування має на меті забезпечити оригінальність та значимість опублікованого дослідження.

Перед рецензуванням поданий рукопис перевіряється на предмет відповідності тематиці вісника, дотримання загальних вимог, зокрема й принципів етики автора (йдеться про перевірку на плагіат).

Рецензування – подвійне “сліпе” (анонімне). До кожного поданого рукопису, що має виразну дослідницьку складову, призначаються два внутрішні рецензенти, для яких інформацію про авторство приховано. Комунікація рецензентів і авторів відбувається опосередковано через відповідального секретаря, завдяки чому забезпечується збереження анонімності авторів і рецензентів.

Особливості рецензування (кількість рецензентів, анонімність) рукописів, що за своїм змістом є оглядами видань, повідомленнями, рецензіями, визначаються рішенням головного редактора.

Політика щодо плагіату

Повага до прав інтелектуальної власності є провідним принципом професійної етики редколегії «Енциклопедичного вісника України». Під час внутрішнього рецензування відбувається перевірка рукопису на відсутність академічного плагіату. Якщо плагіат в незначній кількості виявлено на будь-якому етапі до друку рукопису, автора (авторів) попереджують про його наявність і зауважують про необхідність доопрацювати текст рукопису. Отже, ми не відхиляємо рукописи одразу, а намагаємось співпрацювати з автором (авторами) для покращення, вдосконалення тексту його дослідження, зокрема задля недопущення плагіату в опублікованій статті.

Редакційна етика

Правову основу забезпечення публікаційної етики вісника становлять міжнародні й національні стандарти:

Про етику редакції, рецензентів та авторів докладніше.

Реєстраційні дані

Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ № 15829–4301Р від 12.10.2009 р. (Наказ Міністерства Юстиції України №1823/5 від 12.10.2009).

Засновник: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
Видавець: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.